Перебіг процесуального строку починається з наступного дня після складання постанови апеляційного суду в повному обсязі. Такі положення містяться в постанові Верховного Суду України 23 лютого 2016 року №826/104/115.

Іменем України

Постанова

23 лютого 2016 року м.Київ №826/104/115

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:

головуючого — Панталієнка П.В.,

суддів: Волкова О.Ф., Гриціва М.І., Кривенди О.В., Маринченка В.Л., Прокопенка О.Б., Самсіна І.Л., Терлецького О.О.,

розглянувши у порядку письмового провадження справу за позовом Особи 1 до виконавчого комітету Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), міськради, департаменту містобудування та архітектури виконкому міськради (КМДА), заступника директора департаменту містобудування Вавришина Андрія Валентиновича, департаменту земельних ресурсів виконкому міськради (КМДА), центру надання адміністративних послуг апарату виконкому міськради (КМДА), третя особа — товариство з обмеженою відповідальністю «Стафед», про визнання протиправними дій, зобов’язання вчинити дії,

ВСТАНОВИЛА:

У січні 2015 року Особа 1 звернувся до суду із зазначеним позовом.

Окружний адміністративний суд м.Києва постановою від 13.03.2015 у задоволенні позовних вимог відмовив та, вийшовши за межі позовних вимог, зобов’язав міськраду розглянути заяву Особи 1 про передачу останньому безоплатно у власність земельної ділянки площею 0,10 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських споруд за Адресою 1, яка зареєстрована 15.07.2010 за №Д-15515/1.

Київський апеляційний адміністративний суд постановою від 30.04.2015 скасував рішення суду першої інстанції та ухвалив нове — про відмову в задоволенні позовних вимог.

25.05.2015 позивач подав касаційну скаргу на зазначені судові рішення.

Вищий адміністративний суд ухвалою від 26.05.2015 касаційну скаргу залишив без руху, оскільки заявник до касаційної скарги не додав клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження та не додав докази щодо обгрунтованості заяви про поновлення строку на касаційне оскарження зазначених судових рішень, надав строк для усунення недоліків шляхом подачі обгрунтованої заяви про поновлення строку на касаційне оскарження протягом 30 днів з моменту отримання копії ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

Цей же суд ухвалою від 9.06.2015 на підставі ч.4 ст.214 Кодексу адміністративного судочинства відмовив у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою представника позивача на постанови ОАСК від 13.03.2015 та КААС від 30.04.2015, оскільки надане заявником 8.06.2015 клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження не містить обгрунтованих підстав для поновлення строку, наведені підстави не є поважними.

2.07.2015 представник Особи 1 звернувся до Верховного Суду із заявою про перегляд ухвали ВАС від 9.06.2015 з підстави, передбаченої п.2 ч.1 ст.237 КАС.

У заяві просить скасувати ухвалу суду касаційної інстанції та направити справу до цього ж суду для вирішення питання про поновлення процесуального строку на касаційне оскарження.

На обгрунтування заяви додано копії ухвал ВАС, зокрема, від 13.05.2010 (справа №К-3899/09), 29.06.2011 (справа №К/9991/3454/11), 26.08.2015 (справа №К/800/38483/15), 18.08.2015 (справа №К/800/37644/15), які, на думку заявника, підтверджують неоднакове застосування судом касаційної інстанції норм процесуального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Перевіривши наведені у заяві доводи, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах ВС дійшла висновку, що заява представникаОсоби 1 підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч.2 ст.212 КАС касаційна скарга на судові рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до ст.160 цього кодексу — з дня складення постанови в повному обсязі.

За змістом ч.3 ст.160 КАС складення постанови у повному обсязі може бути відкладено на строк не більш як 5 днів.

Перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов’язано його початок (ч.1 ст.103 КАС).

Як убачається з матеріалів справи, в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 30.04.2015. Листом від 6.05.2015 повний текст цієї постанови направлено сторонам у справі. Водночас у поштовому відділенні вказаний лист прийнятий 19.05.2015, а отриманий заявником 21.05.2015.

За таких обставин, на думку колегії суддів, перебіг процесуального строку подання касаційної скарги у зазначеному випадку починається з наступного дня після складання постанови апеляційного суду в повному обсязі.

У зв’язку з тим, що повний текст постанови суду апеляційної інстанції від 30.04.2015 за правилами статті частини третьої ст.160 КАС повинен бути складений судом не пізніше 5.05.2015, то останнім днем строку касаційного оскарження зазначеного рішення апеляційного суду є 25.05.2015 (20+5).

Таким чином, оскільки із касаційною скаргою представник Особи 1 звернувся 25.05.2015, про що свідчить відбиток печатки ВАС, то він дотримався строків, встановлених ст.212 КАС, а відтак суд касаційної інстанції дійшов помилкового висновку про пропуск скаржником цього строку.

З урахуванням наведеного ухвала ВАС від 9.06.2015, якою на підставі ч.4 ст.214 КАС відмовлено у відкритті касаційного провадження, не грунтується на правильному застосуванні норм процесуального права, у зв’язку з чим це рішення підлягає скасуванню з переданням справи до суду касаційної інстанції для вирішення питання про прийняття касаційної скарги судом.

Керуючись стст.241—243 КАС, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах ВС

ПОСТАНОВИЛА:

Заяву представника Особи 1 — Особи 2 задовольнити.

Ухвалу ВАС від 9.06.2015 скасувати, справу направити до суду касаційної інстанції для вирішення питання про прийняття касаційної скарги судом.

Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає, крім випадку, встановленого п.3 ч.1 ст.237 КАС.