Оскільки позивач оскаржив рішення ВККС, ВАС обґрунтовано зупинив провадження у справі. Такий висновок зробив ВСУ в постанові №п/800/135/17.

Верховний Суд України

Іменем України

Постанова

12 вересня 2017 року м.Київ №п/800/135/17

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:

головуючого — КРИВЕНДИ О.В.,
суддів: ВОЛКОВА О.Ф., ГРИЦІВА М.І., ПРОКОПЕНКА О.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Особи 5 до Вищої ради правосуддя (яка є правонаступником Вищої ради юстиції) про визнання незаконним та скасування рішення,

ВСТАНОВИЛА:

У квітні 2017 року Особа 5 звернулася до Вищого адміністративного суду як суду першої інстанції з адміністративним позовом до ВРП, в якому просила визнати незаконним і скасувати рішення останньої «Про звільнення Особи 5 з посади судді Святошинського районного суду міста Києва за вчинення істотного дисциплінарного проступку» від 23.03.2017 №592/0/15-17.

У судовому засіданні представник відповідача заявила клопотання про зупинення провадження у справі, яке мотивоване тим, що спірне рішення прийнято на підставі рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів від 4.07.2016 №1328/дп-16 про направлення рекомендації до ВРЮ для вирішення питання щодо внесення подання про звільнення судді Святошинського районного суду м.Києва Особи 5 з підстави, передбаченої п.5 ч.5 ст.126 Конституції (за порушення присяги), правомірність якого є предметом іншої адміністративної справи за позовом Особи 5 до ВККС про визнання незаконним та скасування рішення ВККС. 24.05.2017 у цій справі ВАС прийняв постанову про задоволення позову, яка не набрала законної сили.

ВАС ухвалою від 7.06.2017 клопотання ВРП задовольнив: провадження у справі зупинив до набрання законної сили рішенням в адміністративній справі за позовом Особи 5 до ВККС про визнання незаконним та скасування рішення ВККС.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, позивач із підстави, встановленої п.4 ч.1 ст.237 Кодексу адміністративного судочинства, подала заяву про її перегляд ВСУ.

У заяві йдеться про те, що станом на 7.06.2017 під час розгляду клопотання про зупинення провадження у справі у колегії суддів ВАС не було належних доказів про оскарження постанови цього суду від 24.05.2017, постановленої в іншій адміністративній справі. Крім того, заявник зазначає, що з обставин справи, що розглядається, не вбачається процесуальної неможливості для самостійного її вирішення судом незалежно від результатів розгляду іншої справи. Заявник твердить, що передбачених п.3 ч.1 ст.156 КАС підстав для зупинення провадження у справі в суду не було, а тому просить скасувати ухвалу ВАС від 7.06.2017 та передати справу до цього ж суду для подальшого розгляду.

Заслухавши пояснення позивача, представників позивача та відповідача, перевіривши наведені в заяві доводи, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах ВСУ вважає, що заява не підлягає задоволенню з таких підстав. Згідно з п.3 ч.1 ст.156 КАС суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, — до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі. Зупиняючи провадження у справі, ВАС виходив із того, що спірне рішення відповідача прийнято на підставі рішення ВККС, яке також оскаржене позивачем до суду і є предметом розгляду в іншій адміністративній справі.

ВАС дійшов висновку, що судове рішення у справі за позовом Особи 5 до ВККС про визнання незаконним та скасування рішення цього органу безпосередньо впливає на вирішення спору у справі про визнання незаконним та скасування спірного рішення ВРП. Колегія суддів уважає, що ВАС належним чином умотивував своє рішення, а викладені в ньому висновки узгоджуються з вимогами ст.156 КАС. Крім того, слід зауважити, що відповідно до ст.32 закону «Про Вищу раду юстиції» від 15.01.98 №22/98-ВР (чинного на час надходження до ВРП рішення ВККС) питання про звільнення судді з підстав, передбачених пп.4—6 ч.5 ст.126 Конституції (порушення суддею вимог щодо несумісності, порушення суддею присяги, набрання законної сили обвинувальним вироком щодо нього), ВРЮ розглядає після надання ВККС, іншого суб’єкта у випадках, визначених законом, відповідного висновку або за власною ініціативою.

2.06.2016 Верховна Рада прийняла закон №1401-VIII «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», яким унесено зміни до Конституції щодо правосуддя, та цього ж дня прийняла закон №1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів». Зазначені закони набрали чинності 30.09.2016.

Цими законами здійснено перерозподіл повноважень між ВККС та ВРП. До компетенції ВРП було віднесено, зокрема, повноваження щодо розгляду дисциплінарних справ стосовно всіх суддів.

21.12.2016 ВР прийняла закон №1798-VIII «Про Вищу раду правосуддя», який набрав чинності 5.01.2017. Згідно зі ст.3 цього закону ВРП, зокрема, забезпечує здійснення дисциплінарним органом дисциплінарного провадження щодо судді, утворює органи для розгляду справ щодо дисциплінарної відповідальності суддів.

Відповідно до п.19 «Прикінцевих та перехідних положень» цього закону рішення ВККС про направлення рекомендації до ВРЮ для вирішення питання щодо внесення подання про звільнення судді з посади, прийняті до набрання чинності законом №1402-VІІІ, ВРП розглядає в порядку, встановленому гл.6 розд.ІІ цього закону. За результатом розгляду ВРП може прийняти рішення про звільнення судді з посади на підставі п.3 ч.6 ст.126 Конституції.

Отже, необхідною умовою розгляду ВРП питання про звільнення судді з посади є наявність рішення ВККС про направлення рекомендації до ВРЮ для вирішення питання щодо внесення подання про звільнення судді з посади.

Оскільки позивач, вважаючи таке рішення ВККС незаконним, оскаржив його в судовому порядку, суд обґрунтовано зупинив провадження у справі, рішення в якій просить переглянути заявник, до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі, яке може безпосередньо вплинути на вирішення спору щодо законності прийняття ВРП спірного рішення про звільнення Особи 5 з посади судді.

Колегія суддів уважає, що ухвала ВАС від 7.06.2017 постановлена з дотриманням норм процесуального права, а тому в задоволенні заяви слід відмовити.

Керуючись п.6 «Прикінцевих та перехідних положень» закону «Про судоустрій і статус суддів» від 2.06.2016 №1402-VIII, стст.241, 242, 244 КАС, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах ВСУ

ПОСТАНОВИЛА:

У задоволенні заяви Особи 5 відмовити.

Постанова є остаточною й не може бути оскаржена, крім випадку, передбаченого п.3 ч.1 ст.237 КАС.