Неможливість реалізувати своє право на повернення націоналізованої власності через її продаж приватним особам порушує конвенційні гарантії. Європейський суд з прав людини відзначив, що механізм повернення майна має бути ефективним.

Справа «Dickmann and Gion v. Romania» стосувалася права спадкоємців колишніх громадян Румунії Дори Дікманн і Маріани Джіон на реституцію майна після падіння комуністичного режиму.

Д.Дікманн подала два позови про розірвання договорів з новими власниками будівлі, але вони були відхилені. А квартира в Пітешті, конфіскована державою в 1977 році після еміграції сім’ї заявниці до Ізраїлю, була продана орендарям, котрі проживали в ній. Причому суди ставали на бік то старих, то нових власників. Нарешті окружний суд задовольнив апеляцію орендарів і встановив, що продаж їм квартири був законним.

З аналогічними проблемами зіткнулася й М.Джіон,котра виїхала до Німеччини.

У рішенні від 24.10.2017 ЄСПЛ констатував, що відсутність механізму реалізації права на реституцію та відповідну компенсацію «накладає непропорційний і надмірний тягар», порушуючи право на мирне користування майном, гарантоване ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Суд постановив виплатити заявницям €96000 і €60000 як компенсацію матеріальних і моральних збитків, а також €1500 і €5000 за понесені витрати відповідно.