Повертаючи скаргу без розгляду, ВГСУ безпідставно не дав оцінки супровідному листу, в якому містилося клопотання про подовження відповідного строку. Такий висновок зробив ВСУ в постанові №13/357.

Верховний Суд України

Іменем України

Постанова

11 вересня 2017 року м.Київ №13/357

Верховний Суд України у складі:

головуючого — ЄМЦЯ А.А.,
суддів: БЕРДНІК І.С., ВОЛКОВА О.Ф., ВУС С.М., ГРИЦІВА М.І., ГУМЕНЮКА В.І., ЖАЙВОРОНОК Т.Є., КОВТЮК Є.І., КОРОТКЕВИЧА М.Є., КРИВЕНДИ О.В., ЛЯЩЕНКО Н.П., ОХРІМЧУК Л.І., ПОШВИ Б.М., ПРОКОПЕНКА О.Б., РОМАНЮКА Я.М., СІМОНЕНКО В.М. ТА ШКОЛЯРОВА В.Ф.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні всіх судових палат Верховного Суду України заяву ТОВ «Фріда» про перегляд ВСУ судових рішень у справі №13/357 за позовом ТОВ «Фріда» до товариства з обмеженою відповідальністю «Севастополь» про стягнення 34823,65 грн. та за зустрічним позовом про визнання договору недійсним,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2006 року ТОВ «Фріда» подало до Господарського суду м.Києва позов до ТОВ «Севастополь» про стягнення 34823,65 грн. заборгованості за надані послуги відповідно до укладеного між сторонами договору від 12.04.2005.

У вересні 2006 року ТОВ «Севастополь» подало до Господарського суду м.Києва зустрічний позов про визнання недійсним договору.

Рішенням Господарського суду м.Києва від 14.09.2006 у задоволенні позову відмовлено. Зустрічний позов задоволено частково. Визнано недійсним п.1.2 додаткової угоди до договору в частині встановлення ціни.

Ухвалою Вищого господарського суду від 9.11.2006 касаційну скаргу ТОВ «Фріда» на рішення Господарського суду м.Києва від 14.09.2006 повернуто без розгляду на підставі п.4 ч.1 ст.111³ ГПК у зв’язку з недоплатою державного мита.

Ухвалою ВГС від 19.12.2006 касаційну скаргу ТОВ «Фріда» на рішення Господарського суду м.Києва від 14.09.2006 повернуто відповідно до п.5 ч.1 ст.111-3 ГПК, оскільки касаційну скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про відновлення цього строку.

Ухвалою ВСУ від 22.02.2007 відмовлено в порушенні касаційного провадження щодо перегляду ухвали ВГС від 19.12.2006 у справі №13/357.

8.06.2007 ТОВ «Фріда» подало заяву до Європейського суду з прав людини на підставі ст.34 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої законом від 17.07.97 №475/97-ВР.

Рішенням ЄСПЛ від 8.12.2016 у справі «ТОВ «Фріда» проти України» (заява №24003/07) встановлено порушення п.1 ст.6 конвенції щодо права підприємства-заявника на доступ до суду з огляду на те, що ВГС при розгляді повторної касаційної скарги ТОВ «Фріда» повернув її без розгляду у зв’язку з пропуском строку встановленого для її подання, без клопотання про відновлення цього строку, і безпідставно не дав оцінки супровідному листу підприємства-заявника, в якому містилося клопотання про продовження відповідного строку і розгляд по суті касаційної скарги.

Рішення ЄСПЛ від 8.12.2016 набуло статусу остаточного 8.03.2017.

ТОВ «Фріда» в порядку ст.111¹⁹ Господарського процесуального кодексу подало заяву про перегляд ВСУ судових рішень у справі №13/357 з підстави встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов’язань при вирішенні даної справи судом.

У заяві про перегляд судових рішень у справі №13/357 ТОВ «Фріда» порушує питання про скасування ухвали ВСУ від 22.02.2007 та ухвали ВГС від 19.12.2006 і передання справи на розгляд до суду касаційної інстанції.

Заслухавши доповідь судді-доповідача та перевіривши наведені заявником доводи, ВСУ дійшов висновку, що заява підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст.1, п.1 ст.6 конвенції, ст.1 Першого протоколу до конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов’язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Кожен, чиї права та свободи, визнані в цій конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Згідно зі ст.46 конвенції держави, які ратифікували цей документ, узяли на себе зобов’язання виконувати остаточні рішення ЄСПЛ у будь-яких справах, у яких вони є сторонами.

Порядок виконання рішення ЄСПЛ, яке набуло статусу остаточного, визначається законами «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», «Про виконавче провадження», іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ст.1 закону «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» виконання рішення ЄСПЛ передбачає:

а) виплату стягувачеві відшкодування та вжиття додаткових заходів індивідуального характеру;

б) вжиття заходів загального характеру.

Згідно зі ст.10 закону «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» з метою забезпечення відновлення порушених прав стягувача, крім виплати відшкодування, вживаються додаткові заходи індивідуального характеру:

а) відновлення настільки, наскільки це можливо, попереднього юридичного стану, який стягувач мав до порушення конвенції (restitutio inintegrum);

б) інші заходи, передбачені у рішенні ЄСПЛ.

Відновлення попереднього юридичного стану стягувача здійснюється, зокрема, шляхом:

а) повторного розгляду справи судом, включаючи відновлення провадження у справі;

б) повторного розгляду справи адміністративним органом.

Згідно зі ст.111¹⁴ ГПК ВСУ переглядає рішення господарських судів виключно на підставі і в порядку, встановлених цим кодексом.

Пунктом 4 ч.1 ст.111¹⁶ ГПК встановлено, що заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана з підстави встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов’язань при вирішенні справи судом.

Як визначено п.2 ч.3 ст.111²⁵ ГПК за наявності підстави, передбаченої п.4 ч.1 ст.111¹⁶ ГПК, суд має право скасувати судове рішення (судові рішення) повністю або частково і передати справу на новий розгляд до суду, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

У справі, що розглядається, рішенням ЄСПЛ установлено порушення національним судом п.1 ст.6 конвенції щодо права підприємства-заявника на доступ до суду, оскільки ВГС при розгляді повторної касаційної скарги ТОВ «Фріда» виявив надмірний формалізм, повертаючи скаргу без розгляду у зв’язку з пропуском строку, встановленого для її подання, без клопотання про відновлення цього строку і безпідставно не дав оцінки супровідному листу підприємства-заявника, в якому містилося клопотання про продовження відповідного строку і розгляд по суті касаційної скарги.

Це порушення процесуального закону не було виправлено ВСУ при розгляді касаційної скарги ТОВ «Фріда» на ухвалу ВГС від 19.12.2006.

Ураховуючи викладене, ухвала ВСУ від 22.02.2007 та ухвала ВГС від 19.12.2006 підлягають скасуванню з переданням справи до суду касаційної інстанції для вирішення питання про прийняття до провадження касаційної скарги ТОВ «Фріда» на рішення Господарського суду м.Києва від 14.09.2006.

Керуючись п.6 роз.ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» закону «Про судоустрій і статус суддів» від 2.06.2016 №1402-VII, стст.111¹⁴, 111²³, 111²⁵ ГПК, ВСУ

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ТОВ «Фріда» задовольнити.

Ухвалу ВСУ від 22.02.2007 та ухвалу ВГС від 19.12.2006 скасувати, а справу передати до суду касаційної інстанції для вирішення питання про прийняття до провадження касаційної скарги ТОВ «Фріда» на рішення Господарського суду м.Києва від 14.09.2006.

Постанова є остаточною й може бути оскаржена тільки з підстави, передбаченої п.4 ч.1 ст.111¹⁶ ГПК.