Верховний Суд роз’яснив питання зловживання процесуальними правами за Цивільним процесуальним кодексом України.

Суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема:

• подання скарги на рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася;
• подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено, за відсутності інших підстав або нових обставин;
• заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на затягування чи перешкоджання розгляду справи;
• подання кількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання кількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав;
• вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ;
• подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер;
• необґрунтоване або штучне об’єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою;
• укладення мирової угоди, спрямованої на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі.

Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.

При цьому суд зобов’язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У такому випадку він застосовує до учасника судового процесу заходи, визначені ЦПК.

Джерело: Українське право