У зв’язку зі збільшенням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб зросли й мінімальні та максимальні ставки судового збору. Тож для осіб, які не мають пільг, домогтися справедливості стало дорожче.

Як нагадали в Державній судовій адміністрації, збір визначається у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. У другому випадку він обчислюється відповідно до розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду.

У законі «Про Державний бюджет України на 2019 рік» визначено, що з 1.01.2019 прожитковий мінімум на одну працездатну особу становить 1921 грн.

Відповідно, фіксовані ставки, а також нижня та верхня межі збору перераховуються за цим показником (див. табл.).

Перелік осіб, які мають пільги щодо сплати збору в усіх інстанціях, наведено в ст.5 закону «Про судовий збір». Наразі в ній налічується 21 категорія громадян.

Крім того, згідно з правовою позицією Великої палати Верховного Суду (постанова від 21.03.2018 №14-57цс18) від сплати збору звільняються позивачі, які прагнуть захистити свої права як споживачі. Підставою для цього є закон «Про захист прав споживачів». Причому, на відміну від позиції ВСУ, споживачі тепер не сплачуватимуть збору в усіх інстанціях, а не лише за подання позову.

Також недавно Касаційний цивільний суд звернув увагу на те, що позовна вимога про відшкодування моральної шкоди в певній сумі є майновою (постанова від 28.11.2018 у справі №761/11472/15-ц).

В іншому рішенні Касаційний адміністративний суд підтримав позицію, що суб’єктом сплати збору є особа, а не її представник, який вчиняє дії виключно в її інтересах. Тож у разі звернення до суду громадської організації в інтересах інших осіб така ГО повинна сплатити збір (постанова від 7.11.2018 у справі №804/6859/16).

Джерело: Закон і Бізнес