Розслідуючи корупційні злочини, сторона обвинувачення останнім часом стала активніше застосовувати передачу майна в управління АРМА (Нацагентству з питань виявлення, розшуку та управління активами). Оскільки цей інструмент виявився вельми болючим для власників, в Україні заговорили про «державне рейдерство». Як бізнесу в межах існуючого правового поля захищати власні майнові інтереси? Це та інші суміжні питання обговорювали експерти та представники державних органів під час круглого столу Асоціації адвокатів України «Практика роботи Національного агентства з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів», передає «Закон і Бізнес».

Захід, який відбувся у Києві 27 лютого, організував Комітет кримінального права та процесу ААУ.

Співголова Комітету, асоційований партнер АО «Скляренко, Сидоренко та партнери» Андрій Тригуб виділив та проаналізував кілька кроків, які сприятимуть протидії можливим зловживанням чиновників під час процедури передачі майна в управління АРМА. «Звісно, в першу чергу, слід зосередити всі зусилля на скасування арешту майна, – зауважив адвокат. – Разом із тим, необхідно постійно моніторити результати автоматизованих розподілів клопотань щодо власника майна з метою залучення до розгляду. Якщо вартість майна може не перевищувати порогу в 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (наразі це 384,2 тис. грн.), слід заздалегідь отримати звіт про його оцінку. Також варто тримати на контролі ситуацію навколо майна за державними реєстрами, для чого користуватися системами оповіщення про реєстраційні дії».

У разі виникнення загрози, що управителем майна може бути обрано недружню особу, наприклад конкурента по бізнесу, експерт радить надавати докази такого конфлікту інтересів безпосередньо в АРМА.

Згідно з офіційною статистикою АРМА, станом на кінець 2018 року ухвалами слідчих суддів в управління Агентству було передано 646 об’єктів, арештованих у рамках кримінальних проваджень. З них: 57% – передано в управління за договором; 42% – перебувають на різних стадіях опрацювання; 1% – реалізовано.

Спікерами на круглому столі виступили адвокат Назар Кульчицький, слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва Олеся Батрин, керівники управлінь Національного агентства з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, Філіп Пронінта Віталій Різник.

Під час заходу було обговорено практичні питання розгляду судами клопотань про передачу майна в управління АРМА, виконання відповідних ухвал слідчих суддів, обрання управителів для арештованого майна, виявлення і розшуку активів, а також співробітництва з органами іноземних держав.