19-20 вересня відбулось друге засідання Робочої групи з питань розвитку кримінального права Комісії з питань правової реформи при Президентові, яка працює над змінами Кримінального кодексу.

Про це повідомив член комісії Микола Хавронюк.

На своїй Facebook-сторінці пан Хавронюк розказав про ряд погоджених моментів.

По-перше, не планується затверджувати окремий процесуальний закон для проступків чи процедурний розділ в Кодексі про проступки. Особливості процедури досудового розслідування і судового розгляду проступків мають бути регламентовані в чинному КПК.

По-друге, затверджено план структури Загальної частини проекту Кримінального кодексу:

ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА

Книга 1. Кримінальний закон
1.1. Вихідні положення
1.2. Принципи кримінального закону
1.3. Роз’яснення термінів кримінального закону
1.4. Правила кримінально-правової кваліфікації
1.5. Чинність і дія кримінального закону

Книга 2. Злочин
2.1. Поняття злочину і складу злочину. Категорії злочинів
2.2. Суб’єкт злочину
2.3. Вина. Невинне заподіяння шкоди (казус). Юридична і фактична помилка [Варіант: 2.3. Суб’єктивна сторона] 2.4. Незакінчений злочин
2.5. Співучасть у злочині
2.6. Множинність злочинів
2.7. Обставини, що виключають злочинність діяння

Книга 3. Правові наслідки злочину
3.1. Поняття і види правових наслідків злочину
3.2. Обставини, що унеможливлюють настання правових наслідків злочину (декриміналізація діяння, смерть особи, неможливість винесення і виконання вироку через сплив строку давності, дипломатичний чи інший імунітет, відсутність вимоги потерпілого у справах приватного обвинувачення)
3.3. Спеціальні підстави звільнення від покарання (добровільна видача предмета, обіг якого заборонений, та ін.)
3.4. Покарання за злочин
3.4.1. Загальні положення про покарання
3.4.2. Види покарань за злочин
3.4.3. Правила призначення покарання
3.4.4. Пробація
3.4.5. Звільнення від покарання, звільнення від відбування покарання та заміна покарання більш м’яким. Амністія і помилування
3.5. Спеціальна конфіскація, заходи безпеки і кримінально-правова реституція
3.5.1. Спеціальна конфіскація
3.5.2. Заходи безпеки медичного характеру і примусове лікування
3.5.3. Інші заходи безпеки
3.5.4. Кримінально-правова реституція
3.6. Правила поєднання покарань і заходів безпеки
3.7. Реабілітація та її строки
3.8. Заходи кримінально-правового характеру щодо юридичних осіб
3.9. Особливості правових наслідків злочину щодо окремих категорій осіб
3.9.1. Особливості покарання та інших правових наслідків злочину щодо неповнолітніх і молоді
3.9.2. Обмежувальні заходи щодо осіб, які вчинили домашнє насильство
3.9.3. Особливості покарання і пробації щодо вагітних жінок та осіб, які піклуються про малолітніх дітей
3.9.4. Особливості покарання та інших правових наслідків злочину щодо осіб з інвалідністю та захворюваннями
3.9.5. Особливості покарання та інших правових наслідків злочину щодо військовослужбовців
3.9.6. Особливості покарання та інших правових наслідків злочину щодо іноземців та осіб без громадянства, які не проживають постійно в Україні

По-третє, у КК введуть «розрахункову одиницю» (100 грн) для визначення розмірів шкоди і штрафу. Ця одиниця буде однаковою і для Кодексу про проступки, і для Кодексу про порушення.

По-четверте, погодили такі ключові питання:

– готування до злочину є караним лише у випадках, прямо передбачених в Особливій частині КК;
– замах на вчинення умисного злочину є караним в усіх випадках;
– визначення видів умислу: раптово виниклий і заздалегідь обдуманий, точно визначений і альтернативний, конкретизований і неконкретизований;
– звільнення від покарання практично завжди має бути пов’язане з діями особи, які засвідчують зміну її поведінки, зокрема: з припиненням нею дій, які порушують право іншої особи; відновленням становища, яке існувало до порушення; відшкодуванням нею збитків та іншої майнової шкоди; відшкодуванням нею моральної (немайнової) шкоди;
– визначення формального поняття злочину: «Злочин – протиправне діяння, що містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом»
– покарання: 1) позбавлення волі, 2) довічне позбавлення волі, 3) штраф;
– збільшення максимального строку позбавлення волі: до 20 або 25 або 30 років (зменшаться випадки застосування довічного позбавлення волі, КК буде гармонізовано з Римським статутом Міжнародного кримінального суду, яким дозволяє призначити позбавлення волі на строк, який не перевищує 30 років);
– пробація (як ерзац-покарання) має застосовуватися ширше, ніж звільнення від відбування покарання з випробуванням і супроводжуватися громадськими роботами, штрафом та різноманітними заборонами й обмеженнями та обов’язками
– в законі (бажано і в Конституції) слід передбачити обмеження для законодавця, “які не дозволять йому за пару десятків років знову перетворити КК у звалище необґрунтованих і малозрозумілих законодавчих заборон”;
– ухилення від сплати штрафу потребуватиме від органів виконання покарань і суду вирішити питання про відстрочку його сплати, а у разі подальшої несплати – заміни позбавленням волі;
– за проступок має призначатися не покарання, а «судове стягнення» (варіанти назви: «стягнення», «віра», «обтяження», «обтяга», «покута», «присуд»…);

– крадіжка без обтяжуючих обставин розміром приблизно до 10 тисяч гривень, буде віднесена до проступків (За Законом, що має набрати чинності з 1 січня 2020 року, проступок – це крадіжка без обтяжуючих обставин розміром до 96050 грн);
– у разі засудження за проступок суд повинен виносити не вирок, а постанову;
– у Кодексі про проступки має міститися формальне поняття проступку: «Проступок – протиправне діяння, що містить склад проступку, передбаченого цим Кодексом»;
– види стягнень за проступки: 1) штраф; 2) громадські роботи, 3) короткостроковий арешт (не більше 30 діб) з застосуванням позбавлення певних прав.

Пан Хавронюк повідомив, що документ можуть представити на розсуд юридичної громадськості в листопаді.

Джерело: ЮРЛІГА