Нацбанк затвердив та оприлюднивнове Положення про здійснення банками фінансового моніторингу.

Положення про здійснення банками фінансового моніторингу затверджено постановою Правління Національного банку від 19 травня 2020 року № 65, яка набрала чинності 22 травня.

Положення розроблене у зв’язку з уведенням у дію 28 квітня 2020 рокунових вимог законодавства з питань фінансового моніторингу (детальніше).

Нацбанк надав всім банкам достатньо часу для налаштування свої процесів та процедур з фінмоніторингу. Банки зможуть це зробити до кінця 2020 року.

Банки застосовуватимуть нові вимоги:

– для нових клієнтів – з дати набрання чинності Законом (з 28 квітня);

– для існуючих клієнтів – під час планової перевірки їх даних (процедура KYC – “Знай свого клієнта”).

Уведення дистанційної ідентифікації

Головна перевага нового Закону – дистанційна ідентифікація та верифікація клієнта. Відтепер для відкриття рахунку в новому банку візит до відділення або особиста зустріч із представником банку не потрібна.

Нацбанк затвердив повноцінні та спрощені моделі (у разі дотримання лімітів) дистанційної ідентифікації.

Повноцінні моделі: BankID НБУ, кваліфікований електронний підпис (КЕП), відеотрансляція.

Спрощені моделі: BankID НБУ; КЕП; платіж із власного рахунку на окремий рахунок банку; зчитування даних із чипа біометричного документа (закордонного паспорта чи паспорта у форматі ID-картки); верифікація даних із бюро кредитних історій.

Як відбуватиметься відеоверифікація на практиці?

Фактично працівник банку може за допомогою відеозв’язку поспілкуватися з клієнтом та перевірити в нього документи:

– для паспортів нового зразка (біометричний паспорт або ID-картка) – банк дистанційно зчитуватиме дані з чипу та перевірятиме відповідність обличчя. Інший спосіб – візуальна оцінка документа, захисних елементів та логічна перевірка даних;

– для паспортів старого зразка (“книжечки”) – банк візуально оцінюватиме документ, перевірятиме відповідність обличчя та проводитиме додаткову перевірку за допомогою: BankID НБУ; КЕП; додаткових документів; звірка даних із інформацією з бюро кредитних історій.

Оновлено вимоги до виявлення кінцевих бенефіціарних власників

Банки під час ідентифікації та верифікації юросіб повинні розуміти, хто є кінцевим бенефіціарним власником підприємства. Раніше банки для цього використовували переважно тільки інформацію з Єдиного реєстру юридичних осіб, фізосіб-підприємців та громадських формувань. Відтепер банки повинні використовувати інформацію не тільки з цього реєстру, а й з інших джерел.

Нові підходи в роботі банків щодо політично значущих осіб, членів їх сімей та пов’язаних осіб (PEPs)

Під час обслуговування PEPs із категорії національних публічних діячів необхідно застосувати ризик-орієнтований підхід. Водночас під час обслуговування осіб із цієї категорії не обов’язково відносити до високої категорії ризику. Все залежить від посади особи, розміру та виду банківських послуг та продуктів, які вони отримують. Наприклад, під час обслуговування PEPs у межах зарплатного проєкту від банку не вимагається класифікувати клієнта як високоризикового. Проте банки обов’язково мають відносити PEPs із категорії іноземних та міжнародних публічних діячів до категорії високоризикових, як і раніше.

Установлено перелік заходів щодо іноземних фінансових установ – кореспондентів

Для іноземних фінустанов під час встановлення кореспондентських відносин з українськими банками в Україні визначено такі ж вимоги, як і міжнародними фінустановами до українських банків. Відтепер цей перелік заходів деталізовано, а українські стандарти відповідають міжнародним вимогам.

Деталізовані правила щодо переказу коштів

Нацбанк надав деталізований опис технічних налаштувань під час проведення грошових переказів. Йдеться виключно про технологічні процедури та застосування ризик-орієнтованого підходу під час моніторингу переказів коштів.

Запроваджено процедуру інформування про порушення фінмоніторингу (whistle-blowing)

Нацбанк запровадив міжнародну практику інформування про порушення фінмоніторингу. Банки мають створити анонімні канали інформування про порушення. Цією процедурою може скористатися будь-який працівник, який виявив порушення, і має повідомити відповідального працівника банку за фінмоніторинг або керівника банку про нього. Таку процедуру запровадить і регулятор. Цим каналом можуть скористатися не тільки працівники банків, а й треті особи.

Інші концептуальні зміни нового Положення:

– затверджено три моделі визначення відповідального працівника за фінмоніторинг;

– установлено порядок замороження/ розмороження активів осіб із списку терористів;

– встановлено базовий перелік критеріїв ризику та індикаторів підозрілості фінансових операцій;

– запроваджено інструмент покладання. Банки зможуть використовувати результати ідентифікації та верифікації від зобов’язаних третіх осіб та доручати цю функцію агентам;

– надано ознаки неналежної системи управління ризиками банку.

Регулятор нагадав, що 28 квітня набрав чинності новий Закон про фінансовий моніторинг. Цей Закон містить такі оновлені вимоги:

– запровадження ризик-орієнтованого підходу у всіх процесах суб’єктів первинного фінансового моніторингу;

– зосередження уваги учасників системи фінансового моніторингу на найвищих ризиках та загрозах;

– зменшення з 17 до 4 порогових операцій у переліку, обов`язкових для звітування;

– збільшення зі 150 тис. грн до 400 тис. грн порогової суми фінансових операцій, про які суб’єкти первинного фінансового моніторингу зобов’язані повідомляти Держфінмоніторинг;

– здійснення переходу до кейсового звітування про підозрілі операції своїх клієнтів.

Про те, як правильно здійснювати платежі з 28 квітня: актуальні запитання та відповіді , можна прочитати тут.

Джерело: Юрліга