Суть справи: позивач звернуся до суду з позовом до Міністерства оборони України та обласного військового комісаріату про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії.

Місцевий та апеляційний суди відмовили у задоволенні позову.

При цьому апеляційний суд розглянув та задовольнив заяву Міністерства оборони України про розгляд справи в порядку письмового провадження, не вирішивши при цьому заяви позивача про відкладення розгляду справи.

В касаційній скарзі позивач, зокрема, зазначив про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, які полягають у тому, що судове засідання було проведено без участі позивача, незважаючи на його клопотання про перенесення розгляду справи у зв’язку з хворобою.

Колегія суддів Адміністративного суду ВС вирішила, що розглянувши справу за відсутності позивача, суд апеляційної інстанції позбавив його права на судовий захист.

Відповідну постанову у справі № 814/2148/16 ВС прийняв 13.05.2020. З її повним текстом можна ознайомитися в системі аналізу судових рішень VERDICTUM. Тестовий доступ в систему можна оформити тут.

Суд зазначає, що вирішення питання про задоволення або відмову у задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи є виключно дискреційним повноваженням суду апеляційної інстанції.

Проте, колегія суддів касаційної інстанції, здійснюючи розгляд даної касаційної скарги, зауважує, що суд апеляційної інстанції у даній справі порушив передбачені ст. 44 КАСУ права позивача, як учасника справи, зокрема, право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи та міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

Таким чином, розгляд справи за відсутності позивача, який подав заяву про відкладення розгляду справи у зв’язку з хворобою та проходження ним лікування, а також позбавлення його прав, як учасника справи, зокрема, на подання заперечення проти заяви відповідача про розгляд справи в порядку письмового провадження є порушенням норм КАСУ, ст. 129 Конституції та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та є підставою для направлення справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Джерело: Юрліга