Про це заявила Голова НААУ, РАУ Лідія Ізовітова під час доповіді, присвяченої викликам незалежності адвокатури, на XI Міжнародній науково-практичній конференції «Адвокатура: минуле, сучасність та майбутнє» в Національному університеті «Одеська юридична академія».

Лідія Ізовітова нагадала, що ще 11 березня 2020 року Кабінет Міністрів ухвалив Постанову, а згодом і парламент ухвалив закон  «Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на запобігання, виникнення і поширення коронавірусної хвороби», в яких, зокрема, вказали, що під час карантинних обмежень органи влади мають працювати.

Голова НААУ, РАУ зазначила, що таким чином держава виконала свій позитивний обов’язок в частині охорони здоров’я громадян з метою забезпечення прав людини на життя і здоров’я. При цьому, в разі настання обставин непереборної сили зупиняється перебіг строків позовної давності, а в Кримінальному процесуальному законодавстві цей позитивний обов’язок держави реалізується через частину 1 статті 138 КПК України. Зокрема, поважність причин неприбуття особи на виклик, до яких віднесено обставини непереборної сили (епідемії, військові події, стихійні лиха або інші подібні обставини). Ці вказані обставини непереборної сили мають об’єктивний характер, і їхня дія проявляється незалежно від бажання сторін-учасників судового провадження, якими зокрема є і адвокати. Проте, ВАКС розтлумачив ці законодавчі акти по-своєму, наголосила Лідія Ізовітова. Незважаючи на Постанову Кабінету Міністрів, ВАКС вважає, що Кабінет Міністрів не запровадив обмежень щодо роботи судів України та не встановив будь-яких інших заборон, які б унеможливлювали прибуття до суду.

«Як відомо, судді, згідно закону «Про судоустрій і статус суддів», є носіями влади. Так, ВАКС, як орган влади, повинен діяти безперервно, але що стосовно інших учасників процесу – адвокатів, громадян? Вони ж не уособлюють собою орган влади і у період пандемії мають право на збереження свого життя і здоров’я, а також на свободу вибору реалізації цього свого права. Проте, судді почали використовувати фактичну неможливість адвоката прибути до суду через обставини пандемії для дискримінації захисту. В тому числі, для звернень до дисциплінарних органів адвокатури», – обурилась Лідія Ізовітова.

Вона навела приклад, коли адвокати в період пандемії витрачають одну-дві доби, аби дістатися з Луганської області в Київ на засідання ВАКС, яке триває годину.

На подолання практики посиленого тиску на адвокатів під час карантину Рада адвокатів України ухвалила рішення «Про захист соціальних та професійних прав адвокатів в умовах карантину», адже виникла необхідність встановити баланс між процесуальним принципом розгляду справи протягом розумного строку і гарантуванням безпеки громадян під час пандемії.

Рішенням визначено, що у разі виявлення відсутності безпечних умов адвокатської діяльності (зокрема, недотримання кількості присутніх осіб на встановлену норму кв.м. у приміщенні; знаходження осіб без засобів індивідуального захисту тощо), адвокати можуть не брати участь у судових засіданнях, у слідчих діях тощо, скерувавши відповідну заяву про обставини, що несуть загрозу життю та здоров’ю; при обмеженні на пересування громадським, міжміським та міжнародним транспортом тощо, перебування на самоізоляції, у разі підтвердженого зараження членів родини, з якими адвокат проживає або контактував, адвокат повідомляє, за можливості, на електронну адресу суду або слідчих органів про неможливість прибуття з поважних причин; адвокат може подавати клопотання про відкладення розгляду справ у зв’язку із карантинними заходами, поточною епідемічною ситуацією в районі, де знаходиться суд, або проживає чи здійснює діяльність адвокат.

«Такі дії адвоката не є порушенням Правил адвокатської етики. При цьому, позбавленням права на вільний вибір захисника та порушенням ПАЕ вважається залучення судом адвоката з метою надання безоплатної правової допомоги замість адвоката, який у цьому ж процесі надає особі правничу допомогу за договором та повідомив суд про неможливість брати участь у судовому процесі», – зазначила Лідія Ізовітова.

Вона додала, що тенденції, коли адвокатів дискримінують за допомогою такого інструменту, як карантинні обмеження, зафіксовані в міжнародних опитуваннях. Так, в дослідженні, яке провело в 2020 році Управління Верховного комісара ООН з прав людини, стверджується, що обмеження, пов’язані з COVID-19, вплинули на доступ до правосуддя та гарантію публічного судового розгляду. Зокрема, деякі суди заборонили спостерігачам та журналістам доступ до приміщень; існувало багато перешкод для забезпечення рівного доступу до правосуддя за допомогою цифрових технологій.

Рекомендації щодо захисту соціальних та професійних прав адвокатів в умовах карантину, затверджені РАУ, можна завантажити тут.