Позиції судів першої та апеляційної інстанцій: за вироком місцевого суду ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 визнано винуватими та засуджено за ч. 2 ст. 186 КК. За цим же вироком ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_2 визнано невинуватими у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частинами 2, 3 ст. 186 КК (за окремими епізодами), і виправдано у зв’язку з недоведеністю в їх діях складу цих кримінальних правопорушень.

Апеляційний суд залишив без зміни вказаний вирок.

Постановою ККС ухвалу цього суду скасовано і призначено новий розгляд у суді апеляційної інстанції. За вироком апеляційного суду вирок місцевого суду скасовано у частині призначеного покарання ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3.

Як стверджують у касаційних скаргах ОСОБА_1 та ОСОБА_2, апеляційний суд під час ухвалення вироку порушив їх право на захист, оскільки не залучив ОСОБА_2 захисника, ураховуючи те, що він не повною мірою володіє українською мовою, а ОСОБА_1 (з тих самих міркувань) – перекладача.

Позиція ККС: залишено без зміни вирок апеляційного суду.

Обґрунтування позиції ККС: як вбачається з матеріалів кримінального провадження, засуджені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є громадянами України, уродженцями Донецької області, проживають в Україні, протягом судового розгляду свою вину хоч не визнавали, але розуміли суть пред’явленого обвинувачення. Тобто будь-яких труднощів, пов’язаних із судовим розглядом пред’явленого їм обвинувачення в частині розуміння мови, якою ведеться судочинство, у них не було. У підготовчому судовому засіданні засуджені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та їх захисники не заперечували щодо судового розгляду без перекладача.

У ході судового розгляду також ніхто з них не заявляв клопотань про те, що не володіє українською мовою та не висловив заперечень про судовий розгляд кримінального провадження за відсутності перекладача. Крім того, захисники зазначили, що у випадку необхідності залучення перекладача ними буде заявлено відповідне клопотання. Позицію своїх захисників підтримали і засуджені ОСОБА_1 та ОСОБА_2. Надалі кримінальне провадження розглядалося без залучення перекладача і з цих підстав сторона захисту не оскаржувала вирок місцевого суду в апеляційному порядку.

Нормами КПК не передбачено обов’язку для суду залучати перекладача, якщо не буде встановлено такої необхідності. Разом з тим учасники судового провадження реалізовують свої права, в тому числі і право користуватися послугами перекладача, шляхом подання відповідних заяв чи клопотань. Відповідно їх неподання свідчить про відсутність потреби, наприклад, у залученні перекладача.

Оскільки судами не було встановлено того факту, що у цьому кримінальному провадженні ОСОБА_2 не володіє мовою, якою ведеться кримінальне провадження, то й підстав для визнання участі захисника обов’язковою колегія суддів ККС не вбачає.

Постанова Верховного Суду колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у справі №570/328/17.