Той факт, що потерпілий не потонув на місці перевертання човна, а намагався пливти до берега, не змінює причинного зв’язку між діями обвинуваченого та тяжкими наслідками, що настали.

На це звернув увагу Касаційний кримінальний суд, скасовуючи виправдувальний вирок у справі №162/667/20, повідомляє «Закон і Бізнес».

У цій справі особа обвинувачувався у тому, що він, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, здійснював перевезення незареєстрованим у встановленому законом порядку моторним човном «Южанка», не забезпеченим повним постачанням і оснащенням, пасажирів, які не були одягненні в рятувальні нагрудники (жилети), без відповідного посвідчення судноводія, усвідомлюючи, що це є небезпечним.

У подальшому після погіршення погодних умов (зміні сили вітру, висоту хвилі), продовжив перевозити пасажирів, у зв’язку з чим, а також внаслідок порушення Правил користування маломірними (малими) суднами на водних об’єктах Волинської області, відбулось перекидання човна, що призвело до смерті потерпілого через утоплення.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що між діяннями водія човна та тяжкими наслідками, що настали (у вигляді смерті людини), відсутній причинний зв’язок. Зокрема, з огляду на те, що після перевертання човна, потерпілий був живий та самостійно прийняв рішення пливти до берега, щоб викликати допомогу, та те, що останній дуже добре вмів плавати, займався плаванням в басейні систематично, професійно.

Натомість ККС зауважив, що правильне розуміння об’єктивної сторони кримінального правопорушення, передбаченого ст.291 КК, за умови встановлення порушення Правил водієм човна можливе з урахуванням місця, часу та обстановки його вчинення. Хоча такі ознаки є факультативними і на кваліфікацію даного діяння не впливають, а мають значення та впливають на розвиток його об’єктивної сторони як безпосередньо, так і опосередковано — через свідомість суб’єкта кримінального правопорушення, визначаючи форми його поведінки.

Вплив обстановки на розвиток об’єктивної сторони полягає в тому, що вона є сукупністю умов, які створюють можливість вчинення кримінального правопорушення за ст. 291 КК.

Тому ККС констатував, що висновки судів попередніх інстанцій про відсутність причинного зв’язку між діяннями обвинуваченого та тяжкими наслідками, що настали (у вигляді смерті потерпілого), з огляду на місце смерті останнього — не безпосередньо на місці перевертання човна, не ґрунтуються на вимогах закону.