Вирок місцевого суду, ухвалений в порядку ч. 3 ст. 349 КПК, може бути оскаржений в апеляційному порядку у зв’язку з неправильною кваліфікацією дій обвинуваченої особи.

На це звернув увагу Касаційний кримінальний суд, скасовуючи ухвали апеляційної інстанції у справі №711/4047/22, повідомляє «Закон і Бізнес».

У цій справі апеляційний суд відмовив у відкритті провадження за скаргою захисника, зазначивши, що кримінальне провадження розглядалось в порядку, визначеному ч.3 ст.349 КПК. Обвинувачений не оспорював фактичні обставини, учасники судового провадження також проти цього не заперечували. При цьому судом було роз’яснено неможливість в подальшому оскаржити судове рішення в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися і дослідження яких було визнано судом недоцільним.

Проте ККС зауважив, що в апеляційній скарзі захисник не погоджувався з кваліфікацією дій обвинуваченого, зокрема з їх правовою оцінкою.

ККС нагадав, що Європейський суд з прав людини у рішення від 25.07.2017 у справі «Ростовцев проти України» констатував порушення ст.2 Протоколу № 7 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що полягає в порушенні національними судами суті права заявника на подання апеляційної скарги.

ЄСПЛ зауважив, що позиція національних судів прямо суперечить тлумаченню відповідних положень законодавства Урядом України і наведеній практиці, згідно з якою поняття «обставини» поширюється лише на фактичні обставини справи та не містить їхньої кримінально-правової кваліфікації. На думку ЄСПЛ, не можна стверджувати, що заявник повинен був передбачати, що, не оспорюючи фактів, установлених у судовому засіданні, він відмовився від можливості оскарження обвинувального вироку щодо себе, якщо він вважав правову кваліфікацію своїх дій неправильною.

З огляду на це ККС констатував, що право на оскарження рішення суду на підставі неправильної кваліфікації дій КПК не обмежується. Тобто норми КПК не містять обмежень щодо оскарження в апеляційному порядку кримінально-правової кваліфікації дій, зокрема й у тих кримінальних провадженнях, в яких під час судового розгляду суд першої інстанції застосував ч.3 ст.349 КПК і визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорювалися.