Факт бронювання військовозобов’язаної особи після її призову на військову службу не може розглядатися як поважна причина для її звільнення з військової служби під час воєнного стану.

З таким висновком судів попередньої інстанції погодився і Касаційний адміністративний суд, переглядаючи справу №260/1851/22, інформує «Закон і Бізнес».

Позивач з 14.03.2022 проходить військову службу у зв’язку з призовом під час мобілізації. На основі наказу Міністерства економіки від 29.12.2022 він заброньований на період мобілізації та на воєнний час і йому надана відстрочка від призову під час мобілізації строком на 6 місяців. Позивач стверджує, що він не може бути військовослужбовцем, оскільки є заброньованим, і підлягає негайному звільненню з військової служби на виконання наказу Мінекономіки.

Рішенням окружного адмінсуду, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного

адміністративного суду в задоволенні позову відмовлено.

Своєю чергою, колегія суддів КАС зазначила, що відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації та звільнення з військової служби під час мобілізації є різними поняттями і ґрунтуються на положеннях різних інститутів військового права. За колом осіб. бронювання стосується тільки військовозобов’язаних і є для них підставою для відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації. Натомість, звільнення з військової служби стосується осіб, які проходять військову службу.

Отже, за змістом і метою бронювання військовозобов’язаних осіб не стосується правовідносин, пов’язаних зі звільненням військовослужбовців із військової служби.

Тож у постанові від 22.05.2023 КАС дійшов висновку, що оскільки позивач був призваний на військову службу 14.03.2022 під час мобілізації в умовах воєнного стану, то він втратив статус військовозобов’язаної особи і набув статусу військовослужбовця. Відтак наказ Мінекономіки від 29.03.2022 не є підставою для звільнення з військової служби за пп.«г» п.2 ч.4 ст.26 закону «Про

військовий обов’язок і військову службу».

Закон і Бізнес