Кабінет Міністрів уніс зміни до постанови від 27 січня 2023 року № 76, якою регулюються питання бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та на воєнний час.

Відповідне рішення ухвалено на урядовому засіданні 11 липня, поінформувало Мінекономіки.

Документом розширено перелік сфер, працівники яких можуть бути заброньовані, та встановлено чіткі терміни розгляду держорганами звернень підприємств, установ і організацій щодо визначення їх критично важливими, роз’яснили в міністерстві.

Зміни внесено до Порядку бронювання військовозобов’язаних за списком військовозобов’язаних під час дії воєнного стану та до Порядку та критеріїв визначення підприємств, установ і організацій, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період.

«… Уряд встановив граничні терміни розгляду: звернення підприємств, установ та організацій має бути розглянуте в строк до 10 робочих днів з моменту отримання», – зазначила Перший віцепрем’єр-міністр України – Міністр економіки України Юлія Свириденко.

Окрім того, ухвалені Урядом зміни передбачають:

• суми ЄСВ відтепер будуть враховуватися у одному з критеріїв для визначення підприємства критично важливим. Мінекономіки нагадало, що критерій передбачає сплату підприємством протягом звітного податкового року податків, зборів, платежів (окрім митних платежів) на суму понад 1,5 млн. євро;

• підприємства ветеринарної медицини, казенних підприємств пробірного контролю тощо можуть бути визнані критично важливими у разі відповідності двом або більше критеріям;

• застосування єдиного підходу до визначення кількості військовозобов’язаних, які підлягають бронюванню і працюють в органах місцевого самоврядування та в державних органах.

Мінекономіки також нагадує, що для визнання критично важливими (що дає право на бронювання співробітників) підприємства мають відповідати трьом або більше критеріям із семи. Серед критеріїв, зокрема – розмір сплачених податків та зборів, відсутність заборгованості зі сплати ЄСВ, важливість значення для галузі національної економіки чи задоволення потреб територіальної громади тощо. При цьому підприємства, установи та організації окремих галузей та сфер (наприклад, підприємства паливно-енергетичного комплексу) мають відповідати двом та більше критеріям.