Розірвання шлюбу, здійснене органами державної реєстрації актів цивільного стану, засвідчується Свідоцтвом про розірвання шлюбу.

Міністерство юстиції України нагадало підстави та порядок припинення шлюбу.

Припинення шлюбу – це юридичний факт, який завжди тягне за собою правові наслідки майнового та немайнового характеру.

Порядок та підстави припинення шлюбу врегульовано главою 11 Сімейного кодексу України (далі – Кодекс).

Стаття 104 Кодексу встановлює такі підстави припинення шлюбу:

– внаслідок смерті одного з подружжя або оголошення його померлим.

– внаслідок його розірвання.

Якщо один із подружжя помер до набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу, вважається, що шлюб припинився внаслідок його смерті. У разі, якщо у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу один із подружжя помер, вважається, що шлюб припинився внаслідок його розірвання.

Крім того, відповідно до статті 46 Цивільного кодексу України фізична особа може бути оголошена судом померлою, якщо:

– у місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років;

– пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, – протягом шести місяців;

– є можливість вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру – протягом одного місяця після завершення роботи спеціальної комісії, утвореної внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

Фізична особа, яка пропала безвісти у зв’язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців.

Людина оголошується померлою від дня набрання законної сили рішенням суду про це. Фізична особа, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави припустити її загибель від певного нещасного випадку або у зв’язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена померлою від дня її вірогідної смерті.

Після набрання законної сили рішенням про оголошення фізичної особи померлою суд надсилає рішення відповідному органу державної реєстрації актів цивільного стану для реєстрації смерті фізичної особи, що передбачено частиною другою статті 308 Цивільного процесуального кодексу України.

Документом, що підтверджує факт припинення шлюбу внаслідок смерті одного з подружжя або оголошення його померлим, є свідоцтво про смерть, видане органом державної реєстрації актів цивільного стану.

Водночас зазначаємо, що згідно з частиною першою статті 118 Кодексу, якщо особа, яка була оголошена померлою, з’явилася, і відповідне рішення суду скасовано та актовий запис про смерть анульовано, її шлюб з іншою особою поновлюється за умови, що ніхто з них не перебуває у повторному шлюбі.

Розірвання шлюбу органом державної реєстрації актів цивільного стану

Згідно зі статтею 106 Кодексу подружжя, яке не має дітей, має право подати до органу державної реєстрації актів цивільного стану заяву про розірвання шлюбу. Якщо один із подружжя через поважну причину не може особисто подати заяву про розірвання шлюбу, таку заяву, нотаріально засвідчену або прирівняну до неї, від його імені може подати другий з подружжя. Орган державної реєстрації актів цивільного стану складає актовий запис про розірвання шлюбу після спливу одного місяця від дня подання такої заяви, якщо вона не була відкликана. Шлюб розривається незалежно від наявності між подружжям майнового спору.

Також відповідно до статті 107 Кодексу розірвання шлюбу органом державної реєстрації актів цивільного стану може відбутися за заявою одного з подружжя, якщо другий із подружжя:

– визнаний безвісно відсутнім;

– визнаний недієздатним.

Шлюб розривається незалежно від наявності між подружжям майнового спору.

При цьому визнати фізичну особу безвісно відсутньою можна тільки у судовому порядку. Для цього необхідно подати відповідну заяву до суду.

Статтею 43 Цивільного кодексу України встановлено, що фізична особа може бути визнана судом безвісно відсутньою, якщо протягом одного року в місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування.

Згідно з частиною другою статті 118 Кодексу якщо особа, яка була визнана безвісно відсутньою, з’явилася, і відповідне рішення суду скасоване, її шлюб з іншою особою може бути поновлений за їхньою заявою, за умови, що ніхто з них не перебуває у повторному шлюбі.

У випадку, передбаченому частиною другою цієї статті, орган державної реєстрації актів цивільного стану анулює актовий запис про розірвання шлюбу та відповідне свідоцтво, видане на його підставі.

Відповідно до статті 39 Цивільного кодексу України фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними.

Рішення суду про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або про визнання особи недієздатною є підставою для державної реєстрації розірвання шлюбу та видачі органом державної реєстрації актів цивільного стану відповідного свідоцтва.

Звертаємо увагу, що згідно зі статею 108 Кодексу за заявою заінтересованої особи розірвання шлюбу, здійснене відповідно до положень статті 106 Кодексу, може бути визнане судом фіктивним, якщо буде встановлено, що жінка та чоловік продовжували проживати однією сім’єю і не мали наміру припинити шлюбні відносини.

На підставі рішення суду актовий запис про розірвання шлюбу та Свідоцтво про розірвання шлюбу анулюються органом державної реєстрації актів цивільного стану.

Розірвання шлюбу на підставі рішення суду про розірвання шлюбу

Відповідно до статті 109 Кодексу подружжя, у якого є діти, має право подати до суду заяву про розірвання шлюбу разом із письмовим договором про те, з ким із них будуть проживати діти, яку участь у забезпеченні умов їхнього життя братиме той з батьків, хто буде проживати окремо, а також про умови здійснення ним права на особисте виховання дітей.

Договір між подружжям про розмір аліментів на дитину має бути нотаріально посвідчений. У разі невиконання цього договору аліменти можуть стягуватися на підставі виконавчого напису нотаріуса.

Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а також права їхніх дітей.

Таке рішення суд постановляє після спливу одного місяця від дня подання заяви. До завершення цього строку дружина та чоловік мають право відкликати заяву про розірвання шлюбу.

Також позов про розірвання шлюбу може бути пред’явлений одним із подружжя (стаття 110 Кодексу).

Позов про розірвання шлюбу не може бути пред’явлений протягом вагітності дружини та протягом одного року після народження дитини, крім випадків, коли один із подружжя вчинив протиправну поведінку, яка містить ознаки кримінального правопорушення, щодо другого з подружжя або дитини.

Чоловік, дружина мають право пред’явити позов про розірвання шлюбу протягом вагітності дружини, якщо батьківство зачатої дитини визнане іншою особою.

Пред’явити позов про розірвання шлюбу до досягнення дитиною одного року чоловік, дружина мають право, якщо батьківство щодо неї визнане іншою особою або за рішенням суду відомості про чоловіка як батька дитини виключено із актового запису про народження дитини.

Опікун має право пред’явити позов про розірвання шлюбу, якщо цього вимагають інтереси того з подружжя, хто визнаний недієздатним.

Підстави для розірвання шлюбу за позовом одного з подружжя визначені статтею 112 Кодексу. Суд з’ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини з інвалідністю та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Зазначаємо, що особа, яка змінила своє прізвище у зв’язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надсилається судом до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб, що передбачено частиною другою статті 115 Кодексу.

Момент припинення шлюбу у разі його розірвання

Згідно зі статтею 114 Кодексу у разі розірвання шлюбу органом державної реєстрації актів цивільного стану шлюб припиняється у день реєстрації розірвання шлюбу.

Розірвання шлюбу, здійснене органами державної реєстрації актів цивільного стану, засвідчується Свідоцтвом про розірвання шлюбу.

У разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

Видача повторного свідоцтва про шлюб після його припинення законодавством не передбачена.

При цьому відділами державної реєстрації актів цивільного стану видаються довідки про державну реєстрацію актів цивільного стану у формі витягів з Державного реєстру актів цивільного стану громадян.

Звернувшись до будь-якого відділу державної реєстрації актів цивільного стану на території, Центру надання адміністративних послуг, або подавши  заяву на Порталі Дія, можна отримати витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища, що містить відомості про розірвання шлюбу, або витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію розірвання шлюбу.

Джерело: Судово-юридична газета