Нещодавно парламентський Комітет з питань правоохоронної діяльності підтримав рішення щодо запровадження інформаційно-телекомунікаційної системи досудового розслідування та рекомендував законопроєкт №5246 до ухвалення. Про те, які саме передбачаються новації, їх потенційну дієвість, переваги та недоліки документу розповів адвокат Сергій Бойко.
Відповідний законопроєкт №5246 «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо запровадження інформаційно-телекомунікаційної системи досудового розслідування» до ВРУ вніс Президент України, як невідкладний. Ним пропонується впровадження інформаційно-телекомунікаційної системи досудового розслідування, що забезпечуватиме створення, збирання, зберігання, пошук, обробку та передачу інформації в кримінальному провадженні.
Комітет ВРУ з питань правоохоронної політики законопроєкт підтримав і рекомендував парламенту ухвалити його.
Діджиталізація досудового розслідування вже доволі давно обговорювалась юридичною спільнотою та була на часі. Та чи зможуть запропоновані зміни покращити комунікацію між судом, обвинуваченням і захистом?
Що саме пропонується?
Зокрема, передбачаються такі положення:
1. Визначення поняття інформаційно-телекомунікаційної системи досудового розслідування.
2. Органи, якими спільно буде затверджено порядок функціонування такої системи (Офіс Генерального прокурора, орган, у складі якого функціонує орган досудового розслідування, орган, що затверджує положення про систему, яка функціонує в суді відповідно до статті 35 цього КПК України).
3. Можливість взаємодії системи із Єдиним реєстром досудових розслідувань та автоматизованою системою документообігу суду. Крім того, передбачається можливість взаємодіяти з іншими системами.
4. Доступ до такої системи матимуть слідчий, дізнавач, прокурор, слідчий суддя, суд, захисник (за його згодою) та інші учасники кримінального провадження.
5. Матеріали досудового розслідування, які будуть у системі, передаватимуться в електронній формі, а за рішенням слідчого, дізнавача, прокурора, слідчого судді, суду, які їх передають чи надають, — в паперовій.
6. Документи, підписані в такій системі з використанням КЕП (кваліфікованого електронного підпису), їх примірники у паперовій та електронній формі визнаються оригіналами документів.
7. Ознайомлення з матеріалами досудового розслідування здійснюватиметься шляхом надання доступу до них або надання електронних копій чи примірників таких матеріалів.
Про переваги та недоліки
Законопроєкт містить прогалини, які в обов’язковому порядку мають бути заповнені. Мова йде про наступні питання:
— Яким чином система буде взаємодіяти з «іншими інформаційними, інформаційно-телекомунікаційними системами» та перелік випадків, коли така взаємодія буде відбуватися?
— У яких випадках та в якому порядку буде ухвалюватися рішення про передачу/надання матеріалів не в електронній, а паперовій формі?
— У яких випадках і коли відкриття матеріалів здійснюється шляхом надання доступу до них, а коли такий доступ не надається, натомість надаються електронні копії таких матеріалів?
— Як бути із фото- та відеоматеріалами? З одного боку, законопроєкт прирівнює електронні документи до оригіналів, з іншого — фото- та відеоматеріали вважаються належними лише за умови надання першоджерела.
Замість висновку
Попри вказані недоліки, запровадження електронного досудового розслідування є однозначно правильною та прогресивною ідеєю. Таке нововведення дозволить покращити й пришвидшити комунікацію між судом, обвинуваченням та захистом. Крім того, дасть можливість мінімізувати та, як наслідок, повністю відмовитися в майбутньому від паперового провадження у кримінальному процесі.
Джерело: Рада адвокатів в Київській області
