Одна із категорій справ, які суд розглядає у складі одного судді і двох присяжних, є визнання особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою.
Дана категорія справ є досить поширеною.

Відсутність особи або відомостей про неї в місці її постійного проживання (перебування) протягом тривалого часу породжує правову непевність. Це пов’язане, насамперед, з невизначеністю прав та обов’язків осіб, які перебувають з відсутньою особою в певних правовідносинах, а також невизначеністю долі її майна. Для подолання цієї ситуації законодавством передбачений механізм визнання особи визнання особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою за наявності певних підстав.

Коли особа може бути визнана судом безвісно відсутньою?
У випадку якщо протягом одного року в місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування. У разі неможливості встановити день одержання останніх відомостей про місце перебування особи початком її безвісної відсутності вважається перше число місяця, що йде за тим, у якому були одержані такі відомості, а в разі неможливості встановити цей місяць – перше січня наступного року (ст.43 ЦК).

Фізична особа може бути оголошена судом померлою, якщо :
▪у місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років;
▪ вона пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, – протягом шести місяців,
▪ за можливості вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру – протягом одного місяця після завершення роботи спеціальної комісії, утвореної внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

Особа, яка пропала безвісти у зв’язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців.

Особа оголошується померлою від дня набрання законної сили рішенням суду про це. Особа, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави припустити її загибель від певного нещасного випадку або у зв’язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена померлою від дня її вірогідної смерті. (Ст. 46 ЦК).

Наслідки визнання особи безвісно відсутньою:
▪Над майном особи встановлюється опіка (ст. 44 ЦК).
▪На підставі рішення суду нотаріус за останнім місцем її проживання описує належне особі майно та встановлює над ним опіку.
▪Опікун над майном особи, яка визнана безвісно відсутньою, або особи, зниклої безвісти, приймає виконання цивільних обов’язків на її користь, погашає за рахунок її майна борги, управляє цим майном в її інтересах; Надає за рахунок майна такої особи утримання тим, кого особа, що визнана безвісно відсутньою, за законом зобов’язана утримувати.
▪У випадку, коли один із подружжя визнаний безвісно відсутнім, то шлюб розривається державним органом реєстрації актів цивільного стану за заявою іншого з подружжя.
▪Усиновлення дитини проводиться без згоди того з батьків, хто визнаний безвісно відсутнім.

Наслідки оголошення особи померлою прирівнюються до правових наслідків, які настають у разі смерті.Однак, спадкоємці особи, яка оголошена померлою, не мають права відчужувати протягом п’яти років нерухоме майно, що перейшло до них у зв’язку з відкриттям спадщини. Також, у випадку оголошення особи померлою також припиняється шлюб.

Порядок визнання особи безвісно відсутньою встановлюється та оголошення особи померлою встановлюється ЦПК України. Такі справи розглядаються в порядку окремого провадження.

Джерело: ЮРИСТ ONLINE