Належним реагуванням суду на пасивну поведінку адвоката під час досудового розслідування, що спричинила порушення права обвинуваченого на захист, є виключення доказів, здобутих за участю такого захисника, а також похідних від них доказів.
Касаційний кримінальний суд Верховного Суду 11 лютого 2021 року ухвалив постанову у справі № 199/5500/15-к, передає «Закон і Бізнес».
Під час розгляду кримінального провадження у суді першої інстанції було надано копію рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області, яким до адвоката застосовано дисциплінарне стягнення за те, що при наданні правової допомоги вона діяла пасивно, не провела конфіденційного побачення з клієнтом, не заявляла жодних клопотань під час проведення першочергових слідчих дій в інтересах свого підзахисного, не оскаржувала в апеляційному порядку ухвалу суду про обрання підзахисному міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Суд погодився, що обвинувачений на початковому етапі досудового розслідування до вступу в кримінальне провадження нового хоча і користувався правовою допомогою захисника, однак така допомога носила символічний характер і не була кваліфікованою, ефективною правничою допомогою, тобто мало місце порушення права обвинуваченого на захист.
Тому суд виключив докази, здобуті за участю першого захисника та похідні від них докази (протокол слідчого експерименту з СD-диском фіксування, показання понятих і в цій частині слідчого, висновок додаткової судово-медичної експертизи), визнавши їх недопустимими, отриманими з порушенням права на захист.
Ураховуючи встановлене, суд першої інстанції за відсутності допустимих доказів виправдав особу за пред`явленим обвинуваченням в одному з епізодів кримінальної справи.
Порушення права на захист у зв`язку з неналежною правовою допомогою, наданою адвокатом, стало підставою для оскарження вироку. Але зрештою Верховний Суд указав, що суд першої інстанції належним чином дослідив це питання та відреагував на відповідні доводи сторони захисту.
