Адвокатський запит як інструмент отримання доказів — тема майстер-класу Олександра Лисака, партнера EQUITY. Він нагадав слухачам Legal High School, що адвокатський запит унормовано статтею 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», хоча в Кримінальному процесуальному кодексі України такого поняття немає. Утім, наявне законодавство дозволяє стороні захисту отримувати запитувану інформацію в такому самому обсязі, як і стороні обвинувачення. Закон про адвокатуру передбачає, що відповідь на адвокатський запит має бути надано впродовж п’яти діб, проте КПК України таких термінів не містить, тож лектор порадив встановлювати співмірний термін для надання запитуваної інформації.
Готуючи запит, варто передбачити і можливу відмову у наданні інформації у випадку, якщо вона для службового користування чи має інші обмеження доступу. Водночас він наголосив, що з метою визначення місця перебування особи в той чи інший час для забезпечення алібі можна використовувати дані мобільного оператора. Якщо оператор не надасть таку інформацію, відмова на адвокатський запит буде слугувати аргументом для слідчого судді для витребування цієї інформації вже через суд. Лектор підкреслив, що терміни збереження даних мобільними операторами збігаються з термінами позовної давності, проте в разі необхідності можна через суд накласти арешт на збереження цієї інформації на більш тривалий період.
Олександр Лисак на підставі власного досвіду дав слухачам Legal High School поради стосовно оптимальної структури та наповнення адвокатського запиту і вказав на обов’язковість зазначення кримінального провадження, в рамках якого буде використано запитувану інформацію. Це потрібно робити для того, щоб її було неможливо використати в рамках іншого кримінального провадження. За його словами, адвокатський запит є оптимальним механізмом для збирання доказової бази стороною захисту, причому запити можна надсилати і в процесі судового розгляду, адже тоді може з’явитися інформація, якої не було на стадії досудового слідства. Принагідно він нагадав про інструменти, які може використовувати захист на етапі досудового розгляду, такі як збір пояснень осіб, замовлення експертиз тощо.
Лектор зауважив, що відсутність в адвоката можливості проводити допит звужує можливості сторони захисту, адже доводиться щоразу звертатися до слідчого з клопотанням про проведення допиту, щоб інформація, отримана від особи в ході процесуальної дії, набула певного процесуального статусу і могла бути використана під час кримінального провадження. І хоча у запиті про проведення допиту слідчі зазвичай відмовляють, проте наявність матеріалів опитування свідка з визначеним колом питань дає підстави для звернення до суду з метою його допиту. Тож він порадив широко використовувати можливості, надані адвокату КПК України для відбору пояснень та описав алгоритм отримання пояснень від особи.
На думку Олександра Лисака, потребує також вирішення питання огляду мобільного телефону чи персонального комп’ютера підозрюваного на предмет наявності в ньому важливої для слідства інформації не слідчим чи прокурором, які апріорі не можуть бути незаангажованими, а нейтральною особою, як це робиться в інших країнах (судовий розпорядник). Саме він визначає наявність важливої для слідства інформації в телефоні та надає доступ лише до неї, оскільки решта інформації є захищеною правом на приватність.
Крім того, лектор вказав на складність механізму витребування у слідства об’єктів дослідження для проведення незалежної експертизи та зазначив, що в такому випадку можна на стадії судового розгляду ставити запитання про визнання недопустимими висновків експертизи, проведеної слідством, або клопотати про проведення повторної експертизи судом у порядку статті 332 КПК України. У такому випадку наявність негативних відповідей на запити про надання об’єктів дослідження стане адвокату в пригоді.
Олександр Лисак наголосив, що хоча в більшості випадків на адвокатський запит інформація надається повна і в строк, проте в разі відмови можна звернутися з клопотанням до слідчого судді про витребування необхідної інформації шляхом тимчасового доступу до речей та документів. Він розповів про процедуру отримання речей та документів за ініційованим адвокатом запитом слідчого судді та підкреслив, що оригінал опису вилучених речей залишається в установі, де вони вилучаються, а до справи долучається копія. Також, використовуючи приклади реальних справ, лектор запропонував алгоритм використання стороною захисту інформації з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Насамкінець Олександр Лисак дав слухачам Legal High School настанови щодо оптимального шляху для професійного зростання.
