04 серпня 2021 р. Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у справі №185/446/18 задовольнив касаційну скаргу відповідачки, оскільки апеляційний суд необґрунтовано зупинив провадження.
Чоловік звернувся до суду з позовом до ділової партнерки про стягнення безпідставно отриманих грошових коштів.
Рішенням місцевого суду позовні вимоги задоволено частково. Апеляційний суд скасував рішення та відмовив у задоволенні позову.
Пізніше місцевий суд задовольнив клопотання відповідачки про скасування заходів забезпечення позову, зокрема арешту квартири та двох автомобілів, вмотивувавши рішення тим, що апеляційний суд відмовив у задоволенні позову і підстав для збереження заходів його забезпечення вже немає.
Апеляційний суд за заявою позивача зупинив провадження у справі про оскарження скасування забезпечення позову до розгляду Верховним Судом судових рішень по суті спору, керуючись п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України та зазначивши, що підставою для такого скасування стала саме постанова апеляційного суду про відмову в задоволенні позову, яка оскаржена до касаційної інстанції та дію якої Верховний Суд зупинив до закінчення розгляду справи касаційним судом.
У касаційній скарзі відповідачка зазначала про відсутність правових підстав для зупинення провадження у справі, оскільки апеляційний суд перевіряє законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції про скасування заходів забезпечення позову у межах тих фактичних обставин, які існували на момент її постановлення. А на момент постановлення ухвали суду першої інстанції докази зупинення дії постанови апеляційного суду були відсутні. Водночас зупинення провадження у справі призведе до порушення строків її розгляду.
Верховний Суд змінив мотивувальну частину постанови апеляційного суду про відмову в задоволенні позову, застосувавши доктрину venire contra factumproprium (заборона суперечливої поведінки), та скасував ухвалу апеляційного суду про зупинення провадження у справі щодо скасування забезпечення позову, передав у цій частині справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
Верховний Суд вказав, що підставою для зупинення провадження у справі апеляційний суд вказав п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України та те, що ухвалою місцевого суду було скасовано заходи забезпечення позову у справі №185/446/18 саме на підставі постанови апеляційного суду про відмову у задоволенні позовних вимог, дію якої зупинено до закінчення її перегляду касаційним судом, законність постанови апеляційного суду безпосередньо впливає на результат розгляду апеляційної скарги позивача на ухвалу місцевого суду.
Суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, – до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду (п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України).
Тлумачення п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України свідчить, що зупинення провадження можливе до вирішення саме іншої справи. Натомість виключається можливість зупинення провадження на підставі цієї норми в разі оскарження судових рішень в тій самій справі.
