Під час проходження військової служби адвокатом, в разі подання заяви про зупинення права на заняття адвокатською діяльністю, надання консультацій, представництво інтересів громадян, тощо, здійснюється вже не адвокатом, а фахівцем в галузі права, що унеможливлює притягнення особи до дисциплінарної відповідальності за порушення вимог несумісності.
ВКДКА надала роз’яснення, що військова служба є несумісною із адвокатською діяльністю та в разі призову адвоката на дійсну (альтернативну) військову службу, він не має права на здійснення адвокатської діяльності. У випадку порушення вимог несумісності адвокат притягається до дисциплінарної відповідальності.
Чинне законодавство визначає, що мобілізовані особи призиваються на військову службу і зараховуються до особового складу відповідної військової частини наказом командира такої частини. З моменту зарахування на мобілізовану особу розповсюджується дія не тільки відповідних військових статутів, але й інших нормативно-правових актів, що регулюють проходження військової служби, в тому числі і щодо матеріально-технічного, медичного та іншого забезпечення, порядку призначення пільг тощо.
Мобілізованим адвокатам слід пам’ятати, що перебуваючи на військовій службі вони мають утримуватись від здійснення адвокатської діяльності, передбаченої статтями 19, 20, 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Хоча діюче законодавство не містить імперативної норми щодо зупинення права на заняття адвокатською діяльністю у випадку мобілізації, адвокат, що призваний на військову службу має право подати відповідну заяву до регіональної ради адвокатів за адресою робочого місця в порядку пункту 1 частини 1 статті 31 профільного Закону. Право на заняття адвокатською діяльністю зупиняється радою в день подання такої заяви. Дана вимога не є обов’язковою, однак її виконання унеможливить в подальшому притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за порушення вимог несумісності в спірних ситуаціях.
Адвокатам, які призвані на дійсну військову службу слід пам’ятати, що надання будь-якої правової допомоги, представництво інтересів громадян, звернення із адвокатськими запитами тощо, тобто здійснення всіх дій, передбачених статтями 19, 20, 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», навіть за умови безоплатних договорів, на підставі ордерів або усних угод, під час проходження військової служби є відповідним порушенням вимог щодо несумісності.
Не є винятками і періоди перебування у відпустці чи проходження лікування або реабілітації, оскільки в цей час особа також перебуває на військовій службі.
Варто також звернути увагу на те, що в разі зупинення права на заняття адвокатською діяльністю, на адвоката продовжують розповсюджуватися обов’язки, передбачені статтею 22 профільного Закону, щодо збереження адвокатської таємниці, а також дія гарантій адвокатської діяльності, передбачених статтею 23 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» і Кримінальним процесуальним Кодексом України.
Національною асоціацією адвокатів України неодноразово доводилось до відома Міністерства оборони України необхідність належним чином повідомляти регіональні ради адвокатів про проведення мобілізаційних заходів стосовно адвокатів України із наданням адвокатам відповідних можливостей запобігання порушенню права клієнтів на захист. 16 жовтня 2015 року Начальником штабу Командування Сухопутних військ Збройних Сил України – першим заступником командувача Сухопутних військ Збройних Сил України розпорядженням №687\0\2-15 видано розпорядження начальникам штабів – першим заступникам командувачів оперативних командувань щодо своєчасного інформування у разі проведення мобілізаційних заходів стосовно адвокатів України, військовими комісаріатами регіональних рад адвокатів.
