В РСУ закликають ВККС зважати на завантаженість законників і не перетворювати співбесіду на допит.
Якщо інформація про суддів надходитиме вчасно, а самі володарі мантій не уникатимуть екзаменування, говорять у Вищій кваліфікаційній комісії суддів, оцінювання служителів Феміди має пройти без затримок. Також у ВККС готові переглянути підходи до нарахування балів у конкурсах та атестації суддів-«п’ятирічок».
Підступні строки
У 2018 р. судова система стикнулась із численними викликами. Результати реформування виявилися неоднозначними. З одного боку, рівень довіри до суду потроху почав зростати (детальніше див. «ЗіБ»). З
іншого — очищення системи призвело до нестачі кадрів (див. «ЗіБ» або «ЗіБ»), а «переформатування» судів змусило і без того завантажену ВККС проводити нові конкурси. До цього додаються відсутність охорони, невпевненість суддів у своїй безпеці, неналежний стан окремих приміщень, тиск з боку громадськості та засобів масової інформації та низка інших проблем, які стоять на заваді винесенню якісних і справедливих вердиктів.
Про те, як ці негаразди долатимуть у наступному році, розповіли очільники судової системи на позачерговому XIV з’їзді суддів (див. «ЗіБ»).
Найбільше питань у присутніх виникло під час доповіді голови ВККС Сергія Козьякова. Це й не дивно, адже у наступному році діяльність цього органу торкнеться багатьох законників: протягом січня — березня 2019 р. комісія планує провести психологічне тестування 2479 володарів мантій, а протягом березня — вересня — завершити оцінювання 3153 служителів Феміди.
Те, чи встигнуть у ВККС здійснити задекларовані наміри, цікавило не лише делегатів, а й голову Ради суддів та головуючого на з’їзді Олега Ткачука.
Відповідаючи, С.Козьяков сказав, що строки визначались досить прагматично, однак ризики їх недотримання є. Наприклад, оцінювання суддів може пригальмувати через ненадання або спотворення інформації про них органами, зобов’язаними її надавати. Або ж через невідвідування окремими законниками комісії через безперервні хвороби та відпустки. Є судді, які розпочинають процедуру, однак звертаються до Вищої ради правосуддя із заявою про відставку.
Питома вага таких випадків становить приблизно 10%. Однак вирішення питань, що порушують зазначені володарі мантій, забирає у ВККС час, який міг би бути витрачений на оперативне оцінювання колег.
Тобто строки будуть дотримані за умови сумлінного ставлення до кваліфоцінювання самих служителів Феміди.
Виправдана оперативність
Нині в оперативному оцінюванні суддів зацікавлені не лише конкретні володарі мантій, кар’єра та винагорода яких залежать від багажу знань і навичок,
а й судова система загалом. Адже нестача служителів Феміди призводить до надмірного навантаження. А воно тягне за собою порушення процесуальних строків та негативно позначається на якості судових вердиктів: прописати рішення належним чином у поспіху неможливо.
У наступному році у ВККС готові робити усе від неї залежне, аби прискорити процес наповнення судів кваліфікованими кадрами. Зокрема, як повідомив заступник голови ВККС — голова кваліфпалати Станіслав Щотка, комісія розглядає можливість зарахування результатів кваліфоцінювання під час конкурсів до новостворених судів. Принаймні жоден законодавчий акт не містить заборон щодо такого підходу. Щоправда, каменем спотикання є різні алгоритми оцінювання здобувачів та конкурсантів під час добору та конкурсу. А оскільки всі претенденти, що беруть участь у конкурсі, повинні перебувати в однакових умовах, уможливлення зарахування результатів кваліфоцінювання потребує розроблення простої та зрозумілої моделі. Знайти оптимальне рішення у ВККС сподіваються до початку конкурсів.
Так само розглядатиметься можливість зарахування балів судді, який пройшов конкурс до однієї юрисдикції, але потім надумав здійснювати правосуддя в іншій.
Із зали надійшло прохання пришвидшити оцінювання суддів-«п’ятирічок». Також присутні запропонували розробити механізм рейтингового призначення: якщо суддя не переміг у конкурсі до бажаної установи, однак отримав непогані бали і має бажання працювати в іншій — направляти його до цього суду. У ВККС висловили готовність обговорити таку можливість та порадили створити робочу групу, до складу якої запросили ініціаторів ідеї.
А от уже вирішеним питанням є використання результатів психологічних тестів, отриманих здобувачами в рамках одних процедур, під час їх участі в інших. Однак це рішення ВККС далося просто, адже тести скрізь однакові.
Детальніше про тестування суддів та про оцінювання його результатів закордонними експертами можна прочитати у попередніх числах «ЗіБ». А от допомогти у підготовці до таких тестів можуть у Національній школі суддів. Ректор школи Микола Оніщук закликав
не нехтувати можливістю та звертатися до НШС з листом від голови суду або особисто. Сьогодні школа має не лише новітні розробки (про які детальніше можна прочитати у «ЗіБ»), а й можливість проводити навчання дистанційно. Тож суддям, які звернуться до НШС, необов’язково її відвідувати.
Невикористані можливості
Своє бачення пришвидшення роботи суддів висвітлив і О.Ткачук. Звісно, він погодився з необхідністю оптимізувати та прискорити кваліфоцінювання та конкурси до новостворених судів. Проте очільник РСУ переконаний, що й самі судді можуть істотно поліпшити ситуацію.
По-перше, О.Ткачук звернув увагу на нові механізми альтернативного та досудового вирішення спорів, запропоновані новими процесуальними кодексами (детальніше в «ЗіБ»). Нині небагато володарів мантій використовують зазначені новели.
По-друге, професійний підхід, або «суддівська совість», вимагає від служителів Феміди призначати все більше і більше справ до розгляду, що негативно позначається на якості дослідження матеріалів. Це
О.Ткачук знає з досвіду роботи у Верховному Суді.
Звісно, за порушення процесуальних строків суддю можуть притягнути до дисциплінарної відповідальності. Однак голова РСУ закликав колег активно відстоювати свою позицію у ВРП, якщо їм закидатимуть такі порушення. Адже дотримання строків, на думку О.Ткачука, залежить від багатьох факторів. Це не лише нестача суддів, а й порушення з боку інших учасників судочинства, які хворіють, не з’являються у засідання, не мають можливості забезпечити явку підсудного тощо.
Голова РСУ закликав ВККС звернути особливу увагу на останній пункт при проведенні співбесід. Він підкреслив: іноді у суддів, задіяних у цій процедурі, виникає враження, що їх допитують.
Зі свого боку С.Козьяков також порушив питання співбесід. Однак стосувалося воно не змісту, а форми. Нині ВККС робить усе можливе, щоб забезпечити максимальну відкритість цієї процедури. Співбесіди претендентів на суддівські посади транслюються у прямому ефірі на YouTube. Однак трапляється, що респондентом на співбесіді виступає суддя, який має родичів або майно на території, непідконтрольній
Україні. Аби убезпечити такого законника, під час відповіді на окремі питання звук вимикається. Такий підхід уже зазнав критики від іноземних експертів. Тож ВККС сподівається на допомогу РСУ у виробленні відповідних механізмів.
Також у наступному році мають бути вирішені проблеми, не пов’язані з кадрами. Це створення нових судів, відкриття нових будівель судів, охорона судових приміщень, «тривожні кнопки» для володарів мантій, технічне забезпечення тощо. Конкретні цифри озвучив голова Державної судової адміністрації Зеновій Холоднюк.
Та для ефективної діяльності судової системи у наступному році кроків ДСАУ може виявитися замало. Під час з’їзду було зазначено: аби судова система перетворилася на судову владу, очільники її самоврядних, дисциплінарних, кваліфікаційних органів, судді, працівники апарату судів, представники сторін захисту та обвинувачення мають об’єднати свої зусилля задля досягнення спільної мети.
