Правовідносини щодо компенсації моральної шкоди членам сім’ї померлого виникають лише після його смерті та регулюються законодавством, яке діє на цей момент. До такого висновку дійшов ВСУ в постанові від 2 вересня 2015 року №6-576цс15.
Верховний Суд України
Іменем УкраїниПостанова
2 вересня 2015 року м.Київ №6-576цс15
Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України у складі:
головуючого — Сімоненко В.М.,
суддів: Гуменюка В.І., Охрімчук Л.І., Сеніна Ю.Л., Лященко Н.П., Романюка Я.М., Яреми А.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Особи 9 до Публічного акціонерного товариства «Євраз Суха Балка» про компенсацію моральної шкоди, заподіяної смертю працівника, пов’язаного з виконанням трудових обов’язків, за заявою Особи 9 про перегляд Верховним Судом ухвали Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18.09.2014
ВСТАНОВИЛА:
У грудні 2013 року Особа 9 звернулася до суду із зазначеним позовом посилаючись на те, що її син Особа 10, померлий, Інформація 1 року, в період з липня 1989-го по лютий 2004 року працював на різних посадах на шахті ім. Фрунзе ПАТ «Євраз Суха Балка». Тривала праця в шкідливих умовах викликала у Особи 10 професійне захворювання. Відповідно до п.15 акта розслідування професійного захворювання від 2.06.2013 №21 причиною виникнення професійного захворювання Особи 10 було визнано його працю в шкідливих умовах у зв’язку з порушенням підприємством вимог ст.153 Кодексу законів про працю в частині створення на робочих місцях належних, безпечних і нешкідливих умов праці відповідно до вимог нормативних актів з охорони праці.
Згідно з висновком експертної комісії комунального закладу «Обласний центр медичної соціальної експертизи» департаменту охорони здоров’я Дніпропетровської обласної державної адміністрації від 20.11.2003 №52 встановлено причинний зв’язок смерті сина позивачки з установленим йому за життя професійним захворюванням.
Унаслідок смерті сина позивачка просила відшкодувати завдану їй моральну шкоду у сумі 220000 грн. за суттєві незворотні негативні зміни, які відбулися у її особистому житті.
Рішенням Жовтневого районного суду м.Кривого Рогу від 31.03.2014, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 7.05.2014, в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах ВСС від 18.09.2014 касаційну скаргу Особи 9 відхилено, рішення судів першої та апеляційної інстанцій залишено без змін.
У травні 2015 року до ВС Особа 9 звернулась із заявою про перегляд ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах ВСС від 18.09.2014, посилаючись на невідповідність судового рішення суду касаційної інстанції викладеному у постанові ВС у справі за №6-208цс14 висновку щодо застосування у подібних правовідносинах ст.1168 Цивільного кодексу.
У зв’язку з цим Особа 9 просить скасувати ухвалу колегії суддів судової палати у цивільних справах ВСС від 18.09.2014 та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 7.05.2014, а справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши наведені в заяві доводи, Судова палата у цивільних справах ВС уважає, що заява про перегляд оскаржуваного судового рішення підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.355 Цивільного процесуального кодексу заява про перегляд судових рішень у цивільних справах може бути подана з підстави невідповідності судового рішення суду касаційної інстанції викладеному у постанові ВС висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права.
Згідно із ч.1 ст.3604 ЦПК суд задовольняє заяву про перегляд судових рішень за наявності однієї з підстав, передбачених ч.1 ст.355 цього кодексу.
Судом установлено, що Особа 10 з липня 1989-го по лютий 2004 року працював на різних посадах на шахті ім. Фрунзе ПАТ «Євраз Суха Балка». Тривала праця в умовах впливу шкідливих факторів викликала у Особи 10 професійне захворювання. Відповідно до п.15 акта розслідування професійного захворювання від 2.06.2013 №21 причиною виникнення професійного захворювання Особи 10 було визнано його працю у шкідливих умовах. Інформація 1 року Особа 10 помер. Згідно з висновком експертної комісії комунального закладу «Обласний центр медичної соціальної експертизи» департаменту охорони здоров’я Дніпропетровської обласної державної адміністрації від 20.11.2013 №52 встановлено причинний зв’язок смерті з установленим йому за життя професійним захворюванням.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з висновками якого погодилися суди апеляційної та касаційної інстанцій, виходив з того, що професійне захворювання Особи 10, що було спричинене незабезпеченням відповідачем безпечних і нешкідливих умов праці в свою чергу потягло смерть Особи 10, виникло до набрання чинності ЦК 2004 року, яким визначено право членам сім’ї потерпілого на компенсацію моральної шкоди, завданої його смертю, а тому норми ст.1168 цього кодексу до цих правовідносин не застосовуюються.
Разом з тим у правовому висновку ВС у справі №6-208цс14 зазначено, що якщо виробнича травма сталася до 1.01.2004 (набрання чинності ЦК), а смерть фізичної особи настала після зазначеної дати, то за наявності причинного зв’язку з виробничою травмою до правовідносин про компенсацію моральної шкоди членам сім’ї померлого застосовуються положення ст.1168 ЦК.
Отже, висновок судів щодо відсутності підстав застосування ст.1168 ЦК не відповідає правовому висновку, викладеному в постанові ВС від 11.03.2015 у справі №6-208цс14.
Вирішуючи питання про правильність застосування в подібних правовідносинах зазначених норм матеріального права, Судова палата у цивільних справах ВС виходить із такого.
Відповідно до пп.1, 4 «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК цей кодекс набирає чинності з 1.01.2004. Цивільний кодекс застосовується до цивільних правовідносин, що виникли після набрання ним чинності.
За змістом ст.1168 ЦК моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я, може бути компенсована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів. Моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, компенсується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім’єю.
Згідно зі стст.15, 16 ЦК кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до положень ст.11 ЦК підставами виникнення цивільних прав та обов’язків є, зокрема, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.
Право на звернення до суду про компенсацію моральної шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю фізичної особи виникає у зв’язку з настанням певних подій: каліцтва, ушкодження здоров’я або смерті фізичної особи.
Отже, право членам сім’ї померлого на компенсацію моральної шкоди у зв’язку зі смертю особи, спричиненої професійним захворюванням, виникає з настанням юридичного факту смерті та за наявності професійного захворювання і причинного зв’язку між смертю і професійним захворюванням, а тому правовідносини щодо компенсації моральної шкоди членам сім’ї померлого виникають лише після його смерті та регулюються законодавством, яке діє на цей момент.
Розмір моральної шкоди, яка підлягає компенсації, визначається судом відповідно до наданих доказів та фактичних обставин справи.
За умови, коли виробнича травма мала місце до 1.01.2004 (набрання чинності ЦК), а смерть фізичної особи настала після зазначеної дати, при наявності причинного зв’язку з виробничою травмою, до правовідносин про компенсацію моральної шкоди членам сім’ї померлого підлягають застосуванню положення ст.1168 ЦК.
Отже, висновок суду першої інстанції, з яким погодились суди апеляційної й касаційної інстанцій, про те, що спірні правовідносини виникли до набрання чинності ЦК 2004 року, є помилковим і до спірних правовідносин слід застосувати положення ст.1168 ЦК.
Оскільки судами встановлено, що позивачка є матір’ю померлого, то вона має право на компенсацію моральної шкоди.
Відповідно до ст.23 ЦК особа має право на компенсацію моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім’ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Вирішуючи питання про суму моральної шкоди, суд керувався тим, що: позивачка зазнала душевних страждань у зв’язку зі смертю сина, що втрата рідної людини є найвищою немайновою втратою, яка не підлягає відновленню; позивачка позбавлена можливості матеріальної та моральної підтримки сина у подальшому своєму житті та старості; відновити попередній стан життя позивачки неможливо, — тому із засад розумності та справедливості вважає обгрунтовано заявлену позивачкою суму моральної шкоди.
Таким чином, ухвала ВСС від 18.09.2014 не відповідає викладеному в постанові ВС від 11.03.2015 висновку щодо застосування в подібних правовідносинах норм матеріального права, а саме ст.1168 ЦК, що відповідно до ст.3604 ЦПК є підставою для скасування судових рішень судів касаційної, апеляційної та першої інстанцій, ухвалених у справі, яка переглядається, та прийняття нового рішення про задоволення позовних вимог.
Керуючись п.4 ч.1 ст.355, п.1 ч.1, ч.3 ст.3603, ч.1, п.2 ч.2 ст.3604 ЦПК, Cудова палата у цивільних справах ВС
ПОСТАНОВИЛА:
Заяву Особи 9 задовольнити.
Ухвалу ВСС від 18.09.2014, ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 7.05.2014 та рішення Жовтневого районного суду м.Кривого Рогу від 31.03.2014 скасувати.
Позов Особи 9 до ПАТ «Євраз Суха Балка» про компенсацію моральної шкоди, заподіяної смертю працівника, пов’язаного з виконанням трудових обов’язків, задовольнити.
Стягнути з ПАТ «Євраз Суха Балка» (код ЄДРПОУ 00191329) на користь Особи 9 220 тис. грн. на компенсацію моральної шкоди.
Стягнути з ПАТ «Євраз Суха Балка» (код ЄДРПОУ 00191329) судовий збір у сумі 3654 грн. на користь держави.
Постанова ВС є остаточною й може бути оскаржена тільки на підставі, встановленій п.3 ч.1 ст.355 ЦПК.
