Новостворена спадщина

Саме із прийняттям в експлуатацію закінчених об’єктів останні із категорії побудови переходять до категорії майна як об’єкта цивільного права. До такого висновку дійшов ВСУ в постанові від 7 жовтня 2015 року №6-641цс15

Іменем України

Постанова

7 жовтня 2015 року м.Київ №6-641цс15

Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України в складі:

головуючої — Сімоненко В.М.,

суддів: Гуменюка В.І., Лященко Н.П., Охрімчук Л.І., Романюка Я.М., Сеніна Ю.Л.,Яреми А.Г.,

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом Особи 8 до виконавчого комітету Затоківської селищної ради, товариства з обмеженою відповідальністю «Укрбудінвест», Особи 9, Особи 10, Особи 11 про встановлення факту належності спадкового майна померлому, встановлення факту прийняття спадщини та визнання права власності за заявою заступника Генерального прокурора про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 14.05.2014,

ВСТАНОВИЛА:

У липні 2013 року Особа 8 звернувся до суду із зазначеним позовом і просив установити факт належності Особі 12 нежитлового приміщення за будівельним №*, розташованого на 2 поверсі корпусу №2 пансіонату «А» оздоровчо-розважального комплексу «Клубний курорт «Променад», загальною площею 22,2 м² без врахування перегородок, що знаходиться за Адресою 1; установити факт прийняття ним спадкового майна, що складається з указаного нежитлового приміщення, та визнати за ним право власності на спірну нерухомість, посилаючись на неможливість оформити спадщину після смерті дружини Особи 12, яка померла, Інформація 1.

Рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 23.07.2013, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 18.12.2013, позов задоволено.

Установлено факт належності Особі 12 нежитлового приміщення за будівельним №*, розташованого на 2 поверсі корпусу №2 пансіонату «А» оздоровчо-розважального комплексу «Клубний курорт «Променад», загальною площею 22,2 м² без урахування перегородок, що знаходиться за Адресою 1.

Установлено факт прийняття спадщини Особи 8, що складається з нежитлового приміщення за будівельним №*, розташованого на 2 поверсі корпусу №2 пансіонату «А» оздоровчо-розважального комплексу «Клубний курорт «Променад», загальною площею 22,2 м² без урахування перегородок, що знаходиться за Адресою 1.

Визнано за Особою 8 право власності на нежитлове приміщення за будівельним №*, розташоване на 2 поверсі корпусу №2 пансіонату «А» оздоровчо-розважального комплексу «Клубний курорт «Променад», загальною площею 22,2 м² без урахування перегородок, що знаходиться за Адресою 1.

Ухвалою ВСС від 14.05.2014 касаційну скаргу прокурора Одеської області відхилено. Рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 23.07.2013 та ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 18.12.2013 залишено без змін.

У поданій заяві заступник Генерального прокурора порушує питання про скасування ухвали ВСС від 14.05.2014, ухвали Апеляційного суду Одеської області від 18.12.2013, рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 23.07.2013 та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позову Особи 8 з передбаченої п.1 ч.1 ст.355 Цивільного процесуального кодексу, підстави неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції стст.182, 328, 331, 1216, 1218 Цивільного кодексу, ст.4 закону «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», ст.9 закону «Про архітектурну діяльність», стст.24, 30¹ закону «Про планування і забудову територій», ст.26 закону «Про регулювання містобудівної діяльності».

На підтвердження своїх доводів заявник наводить ухвали ВСС від 18.02.2015 (6-38931св14), 25.02.2015 (6-39603св14), 1.04.2015 (6-4906св15), 9.04.2015 (6-4156св15), 22.04.2015 (6-9255св15) та постанову ВС від 5.02.2014 (6-131цс13).

Відповідно до ст.353 ЦПК Верхов-ний Суд переглядає судові рішення у цивільних справах виключно з підстав і в порядку, встановлених цим кодексом.

За положеннями п.1 ч.1 ст.355 ЦПК підставою для подання заяви про перегляд судових рішень у цивільних справах є неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Відповідно до змісту ст.360⁴ ЦПК Верховний Суд скасовує судове рішення у справі, яка переглядається з підстав неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права та невідповідності судового рішення суду касаційної інстанції викладеному у постанові ВС висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, якщо установить, що воно є незаконним.

Заслухавши доповідь судді ВС, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в заяві доводи, Судова палата у цивільних справах ВС дійшла висновку, що заява підлягає частковому задоволенню.

У справі, яка переглядається, судами встановлено, що, Інформація 1, померла дружина позивача Особа 12, з якою Особа 8 перебував у зареєстрованому шлюбі із 7.05.69.

Після смерті Особи 12 відкрилася спадщина у вигляді нежитлового приміщення за будівельним №*, розташованого на 2 поверсі корпусу №2 пансіонату «А» оздоровчо-розважального комплексу «Клубний курорт «Променад», загальною площею 22,2 м² без урахування перегородок, що знаходяться за Адресою 1, яке належало останній на підставі договору дострокового будівництва №2/12-3 від 13.11.2007 та акта прийому-передачі апартаментів за інвестиційним договором довгострокового будівництва від 16.12.2011.

За життя Особа 12 не встигла подати заяву та зареєструвати у встановленому законом порядку право власності на належне їй нерухоме майно, а тому нотаріус відмовив позивачу у видачі свідоцтва про право власності на спірне приміщення в порядку спадкування.

Ухвалюючи рішення, суд касаційної інстанції погодився з висновками попередніх інстанцій, що на час смерті Особи 12 відкрилась спадщина у вигляді майна — нежитлового приміщення за будівельним №*, розташованого на 2 поверсі корпусу №2 пансіонату «А» оздоровчо-розважального комплексу «Клубний курорт «Променад», загальною площею 22,2 м² без врахування перегородок, що знаходиться за Адресою 1, та що відповідно до стст.1216, 1218 ЦК право власності на майно перейшло до позивача як спадкоємця, не застосувавши при цьому положень ст.331 цього кодексу.

Суд касаційної інстанції, переглядаючи справу в касаційному порядку, погодився з висновками судів попередніх інстанцій, вказавши на правильне застосування судами стст.1216, 1218 ЦК.

Разом з тим в ухвалах ВСС від 18.02.2015 (6-38931св14), 25.02.2015 (6-39603св14), 1.04.2015 (6-4906св15), 9.04.2015 (6-4156св15), 22.04.2015 (6-9255св15), на які як на приклад неоднакового застосування судом касаційної інстанції однієї і тієї самої норми матеріального права посилається у своїй заяві заступник Генерального прокурора, касаційний суд, погоджуючись із висновками судів попередніх інстанцій, виходив із того, що до складу спадщини не входить об’єкт нерухомості, який не введено в експлуатацію та на який спадкодавець за життя не набув в установленому законом порядку право власності.

У постанові ВС від 5.02.2014 (6-131цс13) зазначено, що визнання в судовому порядку права власності на новостворене майно за позовом, заявленим до особи, яка не оспорює таке право власності, суперечить вимогам стст.15, 331 ЦК.

Отже у справі, рішення в якій переглядається ВС, та у справах, на рішення в яких посилається заявник як на приклади неоднакового застосування судами касаційної інстанції стст.331, 1216, 1218 ЦК, наявне неоднакове застосування судом касаційної інстанції вищезазначених норм матеріального права.

Вирішуючи питання про усунення розбіжностей у застосуванні судом касаційної інстанції норм матеріального права, Судова палата у цивільних справах ВС виходить із такого.

Розділ ІІІ ЦК визначає перелік цивільних прав та їх правовий статус.

Відповідно до ст.177 ЦК об’єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші та цінні папери, інше майно, майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага.

При цьому відповідно до ч.1 ст.182 ЦК право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Відповідно до вимог ст.1216 ЦК спадкуванням є перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

До складу спадщини входять усі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст.1218 ЦК).

Отже, на відміну від об’єктів цивільних прав (речей, майна, майнових прав тощо), об’єктами спадщини за ЦК 2003 року є права та обов’язки, в тому числі об’єкти цивільних прав, які належали особі на час смерті, право власності або права за договором, якщо ці права не пов’язані з особою спадкодавця.

Стаття 331 ЦК в редакції до часу смерті встановила загальне правило, відповідно до якого право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації. З моменту прийняття новоствореного нерухомого майна до експлуатації та його державної реєстрації виникає і право власності на цей об’єкт, яке може бути об’єктом спадкування.

Відповідно до постанови КМ «Про порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів» від 22.09.2004 №1243, прийняття в експлуатацію закінчених об’єктів полягає у підтверджені державними приймальними комісіями готовності об’єкта до експлуатації за його цільовим призначенням відповідно до будівельних норм та правил.

Отже, саме із цього моменту новостворене майно з категорії побудови переходить до категорії майна як об’єкта цивільного права.

Саме до цього зводяться правові висновки, викладені в ухвалах колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від18.02.2015
(6-38931св14), 25.02.2015 (6-39603св14), 1.04.2015 (6-4906св15), 9.04.2015
(6-4156св15), 22.04.2015 (6-9255св15), та в постанові ВС від 5.02.2014 (6-131цс13), надані для підтвердження неоднакового застосування судом касаційної інстанції норм матеріального права в подібних правовідносинах.

Проте суд касаційної інстанції, погоджуючись із висновком суду першої інстанції, у справі, яка переглядається, не врахував, що право власності на об’єкт новоствореного нерухомого майна виникає з моменту введення його в експлуатацію та його державної реєстрації, при цьому вимоги про визнання права власності на об’єкт нерухомості мають заявлятися до особи, яка оспорює чи не визнає таке право.

Отже, аналіз наведених судових рішень дає підстави вважати, що судами касаційної інстанції було неоднаково застосовано положення стст.331, 1216, 1218 ЦК, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

За таких обставин ухвала колегії суддів судової палати у цивільних справах ВСС від 14.05.2014 підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду касаційної інстанції.

Керуючись стст.355, 360—360⁴ ЦПК, Судова палата у цивільних справах ВС

ПОСТАНОВИЛА :

Заяву заступника Генерального прокурора задовольнити частково.

Ухвалу ВСС від 14.05.2014 скасувати, справу направити на новий розгляд до суду касаційної інстанції.

Постанова ВС є остаточною і може бути оскаржена тільки на підставі, встановленій п.3 ч.1 ст.355 ЦПК.