Постановою у справі №6-2587цс15 від 23.12.2015 Верховний Суд визначився із правом вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
За змістом ст.993 ЦК та ст.27 закону «Про страхування», таке право переходить до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат.
Згідно зі ст.1194 ЦК особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати для повної компенсації шкоди зобов’язана оплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою.
Статтею 15 ЦПК передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Способи захисту цивільних прав та інтересів визначено в ч.2 ст.16 ЦК.
Зі змісту наведених норм права можна зробити висновок, що страховик, який виплатив страхове відшкодування, має право самостійно обирати спосіб захисту свого порушеного права, зокрема право вимоги до винної особи про стягнення коштів у розмірі виплаченого страховиком відшкодування.
