У Верховному Суді України прийшли до висновку стосовно умов за яких державний виконавець може передати на реалізацію предмет іпотеки в ході примусового виконання рішень судів про стягнення на користь іпотекодержателя заборгованості, яка випливає із забезпечених іпотекою зобов’язань.
До такого висновку дійшов Верховний Суд України, ухваливши на спільному засіданні Судових палат у цивільних та господарських справах 27 квітня 2016 року постанову у справі №6-103цс16. Як пояснили у ВСУ, предметом цієї справи був спір про визнання прилюдних торгів недійсними, визнання недійсними та скасування протоколу проведення прилюдних торгів й акта державного виконавця про реалізацію арештованого майна.
Норми Закону «Про виконавче провадження» дозволяють державному виконавцю передавати на реалізацію предмет іпотеки в ході примусового виконання рішень судів про стягнення на користь іпотекодержателя заборгованості, яка випливає із забезпечених іпотекою зобов’язань, за таких умов:
– відсутність у боржника будь-якого іншого майна, на яке можна першочергово звернути стягнення;
– наявність заборгованості виключно перед іпотекодержателем.
Відповідно до статті 54 цього Закону примусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється державним виконавцем з урахуванням положень Закону «Про іпотеку».
До спірних правовідносин підлягає застосуванню норма статті 45 Закону «Про іпотеку», за якою прилюдні торги можна провести за наявності одного учасника, придбавши майно за його початковою ціною.
