Вищий спеціалізований суд з розгляду цивільних i кримінальних справ оприлюднив аналіз окремих питань судової практики, що виникають при застосуванні ППВСУ від 06.11.2009 № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними».
Як зауважили в суді, після прийняття ППВСУ № 9 відбулися зміни в законодавстві, з’явилися нові формулювання, підходи та оціночні категорії у ЦК, у зв’язку з чим між ним та спеціальним законодавством виникають певні колізії стосовно недійсності правочинів, що призводить до неоднакового тлумачення і застосування судами законодавства у цій сфері.
В Аналізі окремих питань судової практики, що виникають при застосуванні судами рекомендаційних роз’яснень, викладених у постанові Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» ідеться про такі питання:
1. Загальні питання застосування в судовій практиці постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» далі – ППВСУ № 9).
2. Спірні питання тлумачення змісту правочину (п. 3 ППВСУ № 9).
3. Розмежування нікчемних і оспорюваних правочинів (п. 4 ППВСУ № 9).
4. Нікчемність правочину та застосування наслідків недійсності правочину (п. 5 ППВСУ № 9).
5. Визнання правочину укладеним / неукладеним. Момент вчинення правочину (п. 8 ППВСУ № 9).
6. Розмежування реституції і віндикації (п. 10 ППВСУ № 9).
7. Визначення заінтересованості в разі пред’явлення позову про недійсність правочину в контексті ч. 3 ст. 215 ЦК (пункти 5, 15, 26 ППВСУ № 9).
8. Порушення вимог закону щодо форми укладення договору (п. 12 ППВСУ № 9).
9. Визнання правочину дійсним (п. 13 ППВСУ № 9). Щодо змін у законодавстві.
10. Спірні питання застосування ст. 225 ЦК та доказування (п. 16 ППВСУ № 9).
11. Обставини, які мають істотне значення для застосування ст. 229 ЦК (п. 19 ППВСУ № 9).
12. Розв’язання конфлікту п. 20 ППВСУ № 9 і п. 25 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» щодо застосування ст. 230 ЦК до односторонніх правочинів (далі – ППВСУ № 7).
13. Поняття «тяжкі обставини» і «вкрай невигідні умови» для застосування ст. 233 ЦК (п. 23 ППВСУ № 9).
14. Удаваність правочину (п. 25 ППВСУ № 9).
15. Спірні питання визначення підсудності справ про визнання правочинів недійсними (п. 27 ППВСУ № 9).
16. Застосування судами положення про позовну давність (п. 28 ППВСУ № 9).
Повний текст Аналізу окремих питань судової практики, що виникають при застосуванні судами рекомендаційних роз’яснень, викладених у постанові Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» можна завантажити за посиланням.
