Присяжні, які розпочнуть судовий розгляд до 30.03.2017 включно, продовжують здійснювати свою діяльність у кримінальному провадженні до його завершення. Такий висновок зробив ВСCУ в інформаційному листі №223-1-6/0/4-17.
Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Інформаційний лист
20 січня 2017 року м.Київ №223-1-6/0/4-17
Про деякі питання здійснення кримінального провадження в суді першої інстанції судом присяжних
Головам апеляційних судів областей, мм.Києва та Севастополя, Апеляційного суду Автономної Республіки Крим
Для забезпечення однакового та правильного застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм чинного законодавства, з метою уникнення неоднозначного тлумачення норм закону в судовій практиці та запобігання помилкам, з огляду на звернення представників судової гілки влади стосовно позиції ВСС щодо застосування п.37 розд.XII «Прикінцеві та перехідні положення» закону «Про судоустрій і статус суддів» від 2.06.2016 №1492-VІІІ, а також щодо можливості подальшого залучення присяжних з відповідних списків, сформованих в порядку, передбаченому законом «Про судоустрій і статус суддів» від 7.07.2010 №2453-VІ, діючи відповідно до п.7 розд.XII «Перехідні положення» закону «Про судоустрій і статус суддів» від 2.06.2016 №1402-VІІІ, судова палата у кримінальних справах ВСС звертає увагу місцевих та апеляційних судів на таке.
Відповідно до п.37 розд.XII «Прикінцеві та перехідні положення» закону від 2.06.2016 списки присяжних, до яких дозволяється включати громадян, обраних народними засідателями, мають бути сформовані відповідно до процедури, передбаченої цим законом, протягом 6 місяців з дня набрання ним чинності, тобто до 30.03.2017.
Судова палата у кримінальних справах ВСС, здійснивши системний аналіз нормативно-правових актів, звертає увагу на те, що:
— аналіз чинних процесуальних кодифікованих актів свідчить про те, що можливість залучення до здійснення правосуддя громадян України як присяжних передбачена нині лише в Кримінальному процесуальному кодексі. Іншими словами, передбачена цим законом необхідність формування списку присяжних не зумовлює розширення їх функцій, юридичне поле їх діяльності й надалі залишається винятково кримінальним;
— Цивільний процесуальний кодекс передбачає утворення складу суду для розгляду окремих категорій справ за участю народних засідателів (ч.2 ст.18, ч.4 ст.234 ЦПК). Законодавчо можливість зміни статусу «народного засідателя» на «присяжного» не передбачена. У зв’язку із цим формування оновлених списків присяжних, тобто формування таких списків з можливістю включати до переліку присяжних громадян, обраних народними засідателями, жодним чином не сприяє вирішенню ситуації, що склалася в цивільному судочинстві. Зазначимо, що народні засідателі (на відміну від присяжних) обиралися безстроково, водночас дія повноважень останніх (присяжних) обмежувалася двома роками (нині строк їх повноважень становить три роки);
— процедура формування списків присяжних (списки мають бути сформовані протягом 6 місяців з дня набрання законом чинності (п.37 розд.XII закону від 2.06.2016) закріплена у гл.3 розд.III «Судді та присяжні» цього закону;
— Конституційний Суд у своєму рішенні від 13.05.97 №1-зп у справі щодо несумісності депутатського мандата зазначав, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії у часі. Це означає, що вони поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими правовими актами чинності. Закріплення в ст.58 Конституції цього принципу є гарантією безпеки людини і громадянина, довіри до держави, стабільності суспільних відносин, у тому числі відносин між державою і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього закону чи нормативно-правового акта. Аналогічну думку КС висловив у рішеннях від 9.02.99 №1-рп у справі про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів; від 19.04.2000 №6-рп у справі про зворотну дію кримінального закону в часі та в рішенні від 5.04.2001 №3-рп/2001 у справі за конституційним поданням Президента щодо відповідності Конституції (конституційності) закону «Про внесення змін до деяких законодавчих атів України» (справа про податки).
Підсумовуючи наведене, судова палата у кримінальних справах ВСС одностайно вважає, що:
— присяжні, які розпочали судовий розгляд у кримінальному провадженні в складі суду присяжних, продовжують здійснювати свою діяльність у кримінальному провадженні до його завершення (постановлення судового рішення по суті), попри набрання чинності законом від 2.06.2016 і закінчення строку, встановленого п.37 розд.XII цього закону, за винятком випадків, коли строк дії їх повноважень (два роки) закінчився;
— присяжні, які внесені до списку присяжних у порядку, передбаченому законом від 7.07.2010, можуть розпочати здійснення своїх обов’язків відповідно до положень КПК (визначення автоматизованою системою документообігу суду із числа присяжних) до 30.03.2017 включно або до формування оновленого списку присяжних згідно з п.37 розд.XII закону від 2.06.2016, якщо таке формування передувало цій даті. При цьому присяжні, які розпочали судовий розгляд у складі суду присяжних, наприклад, 29.03.2017, продовжують виконувати свої обов’язки у кримінальному провадженні до його завершення (постановлення судового рішення по суті), за винятком випадків, коли строк дії їх повноважень (два роки) закінчився.
Крім того, звертаємо увагу, що законом «Про внесення зміни до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення виконання кримінальних покарань та реалізації прав засуджених» від 7.09.2016 №1492-VІІІ, який набрав чинності 8.10.2016, крім іншого, внесено зміни до ст.68 Кримінального кодексу, а саме — доповнено її зміст новою частиною 4: «Довічне позбавлення волі за вчинення готування до злочину та вчинення замаху на злочин не застосовується, крім випадків вчинення злочинів проти основ національної безпеки, передбачених у стст.109—1141, проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку, передбачених у стст.437—439, ч.1 стст.442 та 443 цього кодексу». Наведена норма з огляду на її імперативний характер свідчить, що:
— одним із загальних правил призначення покарання за незакінчений злочин є незастосування довічного позбавлення волі за вчинення готування до злочину та вчинення замаху на злочин, передбачений ч.2 ст.115, ч.3 ст.258, ч.3 ст.3211, ст.348, ст.3481, ст.379, ст.400, ч.5 ст.404, ч.3 ст.447 КК;
— винятком із загального правила з огляду на закріплену у цій частині статті вказівку про обмеження її положень та з урахуванням санкцій наведених у ній статей «Особливої частини» КК є вчинення готування та замах на злочин, передбачений ч.3 ст.110, ст.112, ч.2 ст.438, ч.2 ст.439, ч.1 ст.442, ст.443 КК. За вчинення готування та замах на ці злочини покарання у вигляді довічного позбавлення волі може бути призначене.
Разом з тим відзначимо, що зміни до ст.68 КК стосуються змін до загальних засад призначення покарання, сприяють його максимальній індивідуалізації, що передбачає персоніфікацію кримінальної відповідальності: вона настає лише щодо конкретної особи, яка вчинила злочин (стст.2, 18, 50 КК), та не стосується порядку здійснення кримінального провадження, зокрема передбаченого гл.30 КПК такого особливого порядку провадження у суді першої інстанції, як провадження у суді присяжних.
Системний аналіз положень чинного законодавства з огляду на вжите у ч.3 ст.31 КПК формулювання «щодо злочинів, за вчинення яких передбачено довічне позбавлення волі», зважаючи, що таке покарання у санкціях статей «Особливої частини» КК не є безальтернативним, а також те, що наведене формулювання містить вказівку на злочин, за вчинення якого передбачено таке покарання, а не вказівку на можливість його призначення вироком суду, свідчить, що право на суд присяжних зберігається в обвинуваченого, який обвинувачується у вчиненні відповідного злочину, незалежно від його суб’єктивних характеристик (особа, що вчинила злочин, віком до 18 років або понад 65 років, або жінка в стані вагітності тощо) чи стадії вчиненого злочину (готування до злочину, замах на злочин чи закінчений злочин).
Рекомендаційні роз’яснення підготовлено заступником голови ВСС Сергієм КРАВЧЕНКОМ та начальником відділу забезпечення діяльності заступника голови Тетяною СЛУЦЬКОЮ, розглянуто, обговорено та затверджено на нараді судової палати у кримінальних справах ВСС 18.01.2017.
