Судові процедури повинні бути справедливими, особа не може бути безпідставно позбавлена права на справедливий суд, оскільки це є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
На цьому наголосив Вищий спеціалізований суд з розгляду цивільних і кримінальних справ у справі №6-15749св16.
Апеляційна інстанція, погодившись із висновком суду першої інстанції та визнавши неподаною заяву про перегляд рішення у зв’язку з нововиявленими обставинами, виходила з того, що заявник у наданий йому строк не усунув недоліків заяви, а саме — не зазначив, коли дізнався про відкриття або встановлення нововиявлених обставин. Колегія суддів ВСС не погодилася із таким висновком.
Відповідно до ч.1 ст.361 Цивільного процесуального кодексу заяви про перегляд рішення у зв’язку з нововиявленими обставинами можуть бути подані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, протягом одного місяця з дня встановлення обставини, що є підставою для перегляду. При цьому така заява може бути подана не пізніше 3 років з дня набрання рішенням законної сили. Якщо вона подана після закінчення цього строку, суд відмовляє у відкритті провадження незалежно від поважності причини пропуску.
У справі встановлено, що заявник, звертаючись із заявою про перегляд у зв’язку з нововиявленими обставинами, зазначив, що він з поважних причин не був присутнім у засіданні під час ухвалення рішення судом першої інстанції, оскільки брав участь в антитерористичній операції на сході України та перебував у полоні, що вважав поважною причиною для поновлення строку.
Крім того, апеляційний суд, погодившись із висновком суду першої інстанції про те, що заявник у наданий йому строк не усунув недоліків заяви, одночасно вказав на пропущення заявником строку на звернення до суду, залишивши поза увагою те, що це питання не було предметом розгляду. Цим самим апеляційний суд фактично перешкодив громадянинові в подальшому заявляти клопотання про поновлення пропущеного строку.
