Залучати правника до конфіденційного співробітництва під час проведення оперативно-розшукових заходів чи слідчих дій, якщо таке буде пов’язане з адвокатською таємницею або може призвести до її розкриття, забороняється. На цьому наголосила Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури.
Втручання в правосуддя
Суддя поскаржився до регіональної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури на дії адвоката. На думку володаря мантії, правник порушив Правила адвокатської етики тим, що втручався в правосуддя. У період розгляду скаржником адміністративної справи, в якій адвокат був представником сторони, останній постійно здійснював спроби позапроцесуального спілкування із суддею, неодноразово ініціював зустрічі, під час яких ставив провокаційні запитання та повідомляв інформацію, що має неоднозначне тлумачення. Зокрема, зазначив служитель Феміди, захисник заявив клопотання про відкладення судового розгляду для того, щоб ознайомитися з матеріалами справи. Прохання було задоволено. На думку скаржника, адвокат не мав на меті сумлінно виконувати свої обов’язки, оскільки після надання йому матеріалів для ознайомлення відразу склав відповідну розписку без фактичного перегляду паперів і продовжив позапроцесуальне спілкування із суддею.
Також скаржник звернув увагу на те, що профайл адвоката містить неправдиву інформацію стосовно адреси його робочого місця. Даючи пояснення, правник заперечив наведені доводи та повідомив, що стосовно заявника розпочато кримінальне провадження. Сам захисник у провадженні проходить як свідок. Це дало юристові підстави вважати, що в такий спосіб суддя хотів захиститися від підозри та вплинути на нього як на свідка у справі. До того ж правник підкреслив, що спілкувався з володарем мантії не як адвокат, а виключно як фізична особа.
Хибні висновки
За результатом розгляду скарги, довідки та матеріалів перевірки дисциплінарна палата КДКА дійшла висновку, що в діях адвоката відсутній склад дисциплінарного проступку, та прийняла рішення про відмову в порушенні дисциплінарної справи.
ДП виходила з того, що позапроцесуальне спілкування з адвокатом, у тому числі через телефонні дзвінки від нього, відбувалося після відкриття кримінального провадження стосовно судді. Проте в цей період той не звернувся до відповідних органів зі скаргою на дії адвоката, зокрема й до палати. Остання вказала, що в період викладених у заяві обставин скаржник не скористався своїм правом, передбаченим законом «Про Вищу раду правосуддя» від 21.12.2016 № 1798-VIII, та не повідомив до ВРП про втручання з боку адвоката. Також ДП виходила з того, що в зазначений період правник діяв як фізична особа. Адже після подання заяви про вчинення кримінального правопорушення та відкриття кримінального провадження його дії та відповідальність регулюються кримінальним процесуальним законодавством.
Водночас палата прийняла рішення за відсутності копії договору про надання правової допомоги, на підставі якого адвокат здійснював представництво інтересів клієнта в суді. Копію першого аркуша зазначеного договору скаржник долучив до скарги, поданої до ВКДКА. До того ж він зауважив, що не отримав від регіональної комісії повідомлення про дату та час розгляду справи та не міг бути присутнім під час розгляду особисто.
Неприпустиме співробітництво
Переглянувши матеріали, у ВКДКА також звернули увагу на наявність протоколу допиту свідка, з якого випливає, що клієнт повідомив адвоката про пропозицію судді закрити стосовно нього адміністративну справу в обмін на неправомірну вигоду в 6 тис. грн. На переконання вищої комісії, обізнаність адвоката з можливими протиправними діями служителя Феміди спростовує твердження про те, що юрист виступав як фізична особа.
Також ДП дала неналежну оцінку діям адвоката, пов’язаним з його участю в оперативних заходах працівників Національного антикорупційного бюро. ВКДКА наголосила, що такі дії, за своїми ознаками, можуть бути співробітництвом з оперативними підрозділами, що є неприпустимим.
Перераховане в сукупності дало підстави стверджувати про наявність у діях правника ознак дисциплінарного проступку.
Відносно доводів скаржника, що скарга була розглянута ДП без повідомлення його чи його представника, у ВКДКА зазначили таке. У ст.39 закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 5.07.2012 №5076-VI не встановлено обов’язку повідомлення особи, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, про місце, день і час розгляду питання щодо порушення або відмови в порушенні дисциплінарної справи. У ч.2 цієї статті передбачено, що саме в рішенні про порушення дисциплінарної справи зазначається про день і час її розгляду.
На засадах змагальності згідно зі ст.40 закону №5076-VI здійснюється розгляд дисциплінарної справи. Цього принципу не порушено. Тому неповідомлення скаржника про дату засідання не є підставою для скасування оскаржуваного рішення.
У підсумку ВКДКА постановила задовольнити скаргу судді частково, рішення ДП регіональної комісії скасувати та порушити дисциплінарну справу стосовно адвоката.
