Акціонерне товариство звернулося до господарського суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю та Міністерства економічного розвитку і торгівлі України про визнання недійсними патентів України на корисні моделі, власником яких є відповідач-1, та зобов’язання Міністерства опублікувати в офіційному бюлетені «Промислова власність» інформацію про визнання недійсними вказаних патентів України на корисні моделі (справа № 910/4881/18).
Як інформує прес-служба суду, місцевий господарський суд рішенням позов задовольнив повністю з посиланням на його обґрунтованість. Згідно з додатковим рішенням місцевого господарського суду з відповідача-1 на користь позивача стягнуто, зокрема, 337 665,08 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Постановою апеляційного господарського суду рішення та додаткове рішення місцевого господарського суду залишені без змін.
Переглядаючи в касаційному порядку оскаржувані судові рішення, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, в частині перегляду додаткового рішення, яким здійснено розподіл судових витрат між сторонами спору, зазначила таке.
Згідно з приписами ст. 126 ГПК України витрати, пов’язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог ч. 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов’язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Місцевий господарський суд встановив, що позивач поніс витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 337 665,08 грн (витрати на професійну правничу допомогу адвоката, а також вартість послуг помічника адвоката, які пов’язані зі справою та підготовкою до її розгляду). При цьому клопотань про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, від відповідача‑1 не надходило.
З огляду на задоволення позову місцевим господарським судом на відповідача-1 як на особу, внаслідок неправомірних дій якої виник спір, витрати позивача, зокрема на професійну правничу допомогу, покладено обґрунтовано.
Джерело: Українське право
