Останні півроку адвокатська спільнота жваво обговорює нові правила підвищення кваліфікації. Багато хто сприймає ці новації як важливий крок на шляху до розвитку та вбачає в них можливості для власного професійного вдосконалення. Проте є й ті, хто опирається змінам. У НААУ переконані, що така позиція продиктована виключно тим, що у нюансах реформи не розібралися. Насправді ж нові правила підвищення кваліфікації адвокатів чіткі, прозорі і зрозумілі. Додатково, вони усувають розбалансованість системи, адже запроваджують і для адвокатів, і для лекторів та тренерів єдині стандарти та вимоги.
Основна мета запровадження нових правил – організація якісних заходів з підвищення кваліфікації адвокатів. Процес постійного професійного вдосконалення має відбуватися на високому рівні й цілковито виключати імовірність того, що заходи з підвищення кваліфікації адвокатам будуть проводити сумнівні «лектори» та «фахівці». Зараз завданням №1 є необхідність реально покращити процес навчання. Ми змінили порядок підвищення кваліфікації, бо у цьому була нагальна потреба. Рівень знань потребує постійного підвищення. Я й сам регулярно відвідую семінари, адже неможливо знати абсолютно все. На таких заходах постійно детально розбирають кейси з адвокатської практики, а це дає змогу дізнатися щось нове і про відносини з клієнтом, і про договірні відносини, дисциплінарні процедури тощо. Найголовніше — почути думки колег, і побачити нові фокуси, ніби на те, що і так добре знаєш.
Потреба у реформуванні процедури підвищення кваліфікації виникла ще й тому, що навколо адвокатури зародився цілий тіньовий бізнес із торгівлі кваліфікаційними балами. Деякі адвокати отримували сертифікати, не відвідавши жодного тренінгу, що викликало обурення у тих, хто свої бали заробляв чесно.
Досі у нас не було єдиної системи. Якість заходів часто була низькою через відсутність єдиного стандарту, до того ж не було дієвого документу, який би таку діяльність регламентував. Свого часу вирішили, що акредитуємо провідних лекторів. Таких за 4 роки зареєструвалося аж 3700 осіб. Вони проводили платні навчання по всій країні, і ніхто не контролював, яку інформацію і як саме вони подають. Що відбувалося насправді? Лектори отримували сертифікат, який давав їм право викладати, а потім просто робили бізнес, продаючи адвокатам бали. Подейкують, купити 4 бали можна було десь за 1000 гривень. При цьому відвідувати семінари, ясна річ, потреби не було. Таке явище – неприпустиме.
Як додатковий метод боротьби з торгівлею балами внесли зміни в Порядок ведення Єдиного реєстру адвокатів України. Тепер при реєстрації на захід з підвищення кваліфікації адвокатові надсилається лист з QR-кодом. Відвідування цього заходу тепер контролюється. Тут було використано систему за принципом “check-in/check-out”. Тобто, адвокат прийшов на захід з підвищення – відмітив свою присутність, після завершення тренінгу – знову відмітився у системі. Усе це фіксується у системі автоматично, а бали нараховуються залежно від фактичної тривалості відвідування адвокатом заходу, і звичайно, після того, як такий адвокат пройшов тестування, направлене на закрпілення інформації, та знань, отриманих під час такого заходу.
В основі реформи – німецька модель, яку вдосконалили та перевели у цифровий формат
Щоб зробити процес підвищення кваліфікації прозорим, досконало вивчили досвід закордонних колег. За основу взяли європейську модель, проте значно вдосконалили її.
Наприклад в Німеччині адвокатські палати (школи для адвокатів) видають збірники з розкладом семінарів на рік і там постійно діють навчальні класи, які адвокат може відвідати у будь-який зручний для нього час. Відвідування цих класів – обов’язкове. Ніякої профанації, все чітко та прозоро. Ми вдосконалили цей підхід і зробили його більш прогресивним. Створили єдину онлайн-платформу, до якої під’єднали операторів – організації, які пройшли процедуру акредитації та мають право здійснювати підвищення кваліфікації адвокатів. Усі заходи (семінари, тренінги, вебінари тощо) тепер відображаються на єдиному сайті Центру акредитації ВША НААУ. Незалежно від регіону, адвокат може зареєструватись на будь-який захід, незалежно від того, є він адвокатом цього регіону, де проводиться захід, чи ні. А, операторам підвищення кваліфікації адвокатів, для того, щоб внести в платформу захід, який вони організовують, потрібно пройти процедуру акредитації заходу. Оператор вносить детальну інформацію про захід у онлайн-платформу, завантажує презентаційні матеріали, дані про лекторів та кількість балів, Вища школа адвокатури на підставі цієї інформації готує акредитаційну справу, яка направляється на розгляд Експертної ради НААУ для голосування. Досвідчені та визнані адвокати, науковці, які входять у Експертну раду НААУ визначають, чи відповідає цей захід вимогам Порядку акредитації та сертифікації. Якщо відповідає, захід проходить акредитацію, а інформація про нього розміщується на єдиному веб-ресурсі.
ВША – операційний адміністратор, а сторонні оператори сплачують внески за можливість підвищувати кваліфікацію
Як і в будь-якій процедурі, новим Порядком передбачено адміністрування процесу підвищення кваліфікації. Адміністратором онлайн-платформи визначили Вищу школу адвокатури. ВША НААУ буде здійснювати операційну роботу: реєструвати операторів, збирати акредитаційні матеріали і формувати акредитаційні справи. У НААУ наголошували, що ВША не прийматиме рішення щодо того, який захід акредитувати, а який – ні. Повноваження органу обмежуються виключно технічною роботою, а процес ухвалення рішення – компетенція лише Експертної ради НААУ. А ось операторами підвищення кваліфікації можуть бути як органи адвокатського самоврядування, так і сторонні оператори.
Ми не вправі встановлювати монополію на діяльність з підвищення кваліфікації адвокатів. Обмежень не може бути. За умови монополії існує ризик того, що набір навчальних продуктів може бути обмеженим, тому Рада адвокатів України створила фактично вільну конкуренцію. Відтак, у нас буде два типи операторів з підвищення кваліфікації: ті, що не потребують акредитації – всі органи адвокатського самоврядування (ради адвокатів регіону, КДКА, ВКДКА, НААУ), а також сторонні оператори – юридичні особи, які мають пройти відповідну акредитацію, здобути сертифікат оператора. При цьому сторонні оператори повинні сплачувати адміністративні внески адміністратору платформи підвищення кваліфікації адвокатів за опрацювання ним даних обліку балів, які таким оператором нараховуються. На мою думку, це досить вдала модель, яка дасть змогу контролювати якість знань, які надають такі сторонні оператори.
Таким чином, тепер сторонні оператори підвищення кваліфікації адвокатів будуть мотивовані поліпшувати якість викладання, адже вони сплачуватимуть адміністратору організаційно-адміністративний внесок (умовно кажучи, річну ліцензію у сумі 50 мінімальних заробітних плат (мзп) за підключення до платформи, плюс – 1% мзп за кожен виданий бал) і ризикуватимуть втратити акредитацію, якщо такий оператор буде порушувати правила роботи згідно Порядку, або надаватиме адвокатам неякісний контент. Плюс така модель дозволить модернізувати онлайн-платформу відповідно до запитів адвокатів, контролювати якість організації заходів з підвищення кваліфікації адвокатів.
Додатково, Порядок передбачає запровадження єдиного стандарту викладання – всі оператори змушені будуть пройти відповідні тренінги, де їх ознайомлять з цим стандартом. Таким чином автори реформи мають на меті забезпечити однаково високу якість викладання, щоб адвокати у столиці та регіонах мали рівний доступ до якісних знань.
Ми проаналізували «чорний ринок» підвищення кваліфікації, який існував досі, і зрозуміли, що він є колосальним, тому вирішили, що маємо встановити чіткий порядок, який врегулює правила гри і забезпечить якість навчання адвокатам.
Міфи довкола нового порядку підвищення кваліфікації. Як не стати їхнім заручником
Поверхневе ознайомлення із суттю та деталями реформи породило цілу низку міфів довкола нового порядку підвищення кваліфікації адвокатів. У НААУ вирішили ці міфи розвінчати остаточно.
Міф №1: Новий порядок передбачає, що всі семінари будуть платними
Порядок підвищення кваліфікації не запроваджує обов’язкових платних заходів. Крапка. Оператори самі вирішують, зробити захід платним чи безкоштовним. Більше того, кожен захід проходить кілька етапів модерації. Спершу ВША, як операційний адміністратор, формує акредитаційну справу та напрявляє її на розгляд Експертної ради при НААУ. Далі ця рада виносить протокольне рішення, після чого відбувається голосування серед членів РАУ. Після чого надається акредитація заходу (або відмова у акредитації, залежно від рішення Експертної ради та результатів голосування). І все це відбувається у електронному форматі, чесно і прозоро.
Міф №2 Лектори мають платити комусь там за те, що вони викладають адвокатам
Міф про те, що лектори мають сплачувати комусь гроші за те, що вони викладають адвокатам – відверта неправда. Навпаки, оператори підвищення кваліфікації залучають спікерів, сплачуючи їм за роботу. І це нормально.
Міф №3: Новий порядок підвищення кваліфікації обмежує повноваження Ради адвокатів регіону
Ми не лише не обмежили права регіональних рад, але й збільшили їхні повноваження. Відтепер Ради адвокатів регіону самі вирішують, як їм діяти на місцях: які заходи проводити, коли, скільки, оплатно, безоплатно і так далі. Деякими противниками реформи було озвучено думку про те, що, перш ніж приїхати у той чи інший регіон з заходом підвищення кваліфікації, на їхню думку організатор повинен запитати дозволу на це у Ради адвокатів відповідного регіону. Такої вимоги не існує й існувати не може. Прошу не плутати децентралізацію із сепаратизмом.
Міф №4: Ради адвокатів регіону не мають права видавати сертифікати адвокатам про проходження заходу
Були випадки, коли у низці регіонів голови Рад адвокатів відмовлялися підписувати сертифікати адвокатам про проходження тренінгу, мотивуючи це тим, що не мають на це права. Це не так. До 1 квітня 2019 року можна було видавати сертифікати за старим порядком. До 1 липня був перехідний період, коли сертифікати могли видавати лише органи адвокатського самоврядування, бо сторонні оператори просто не встигли акредитуватись. А з 1 липня бали автоматично нараховує наша он-лайн платформа Центру акредитації ВША НААУ. Відомості про кількість залікових балів з’являється в особистому кабінеті адвоката на порталі НААУ, також ця інформація підтягується в профіль в ЄРАУ.
Міф №5: Вища школа адвокатів – монополіст і заробляє гроші на підвищенні кваліфікації адвокатів
Це не так. ВША є операційним адміністратором процесу і онлайн-платформи. Кошти, які надходитимуть з внесків, зазначу, не адвокатів, а операторів підвищення кваліфікації. Переважно сторонніх, вони витрачатимуться на удосконалення процесу організації заходів з підвищення кваліфікації. І, якщо це дозволить економічна доцільність, на зменшення вартості проходження підвищення кваліфікації.
Міф №5: Особистий кабінет на онлайн-платформі – платний
Наголошую, користування особистим кабінетом на сайті НААУ є цілковито безкоштовним. Усе, що потрібно адвокату – смартфон або комп’ютер та підключення до Інтернету. Запропоновані трансформації – це революція, ломка звичних укладів та поява нових. Для одних – це виклик та додаткові проблеми, для інших – джерело нових можливостей. Такі зміни – це додатковий імпульс для переходу роботи органів адвокатського самоврядування на принципово новий рівень в забезпеченні сервісів для адвокатів.
