Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, в якому просив: визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про притягнення його до дисциплінарної відповідальності та застосування дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк шість місяців. Обгрунтовуючи позов, указував, що відповідач при прийнятті оспорюваного рішення не врахував відсутності провини позивача як умови для цивільно-правової відповідальності. Відповідач порушив присічний строк притягнення позивача до відповідальності, а також протиправно та необґрунтовано застосував такий вид стягнення, як зупинення права на заняття адвокатською діяльністю.
Окружний адміністративний суд відмовив у задоволенні позову, ухвалою апеляційного адміністративного суду рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Рішення суду першої інстанції мотивоване правомірністю та обґрунтованістю оспорюваного позивачем рішення. За висновком суду відповідач діяв у межах встановлених діючим законодавством повноважень. При цьому встановлення складу дисциплінарного проступку, як і наявності або відсутності підстав для прийняття відповідного рішення, є дискреційним повноваженням відповідної Кваліфікаційно-дисциплінарної комісіє адвокатури. Ухвала апеляційного суду вмотивована встановленням ознак дисциплінарного проступку у діях позивача, які стали підставою для притягнення його до дисциплінарної відповідальності. Це свідчить про правильність висновків суду першої інстанції щодо обґрунтованості та правомірності оспорюваного рішення.
Одним із видів дисциплінарних проступків адвоката, згідно з пунктом 3 частини другої статті 34 цього Закону, є порушення правил адвокатської етики.
Відповідно до частини 1 ст. 41 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», за результатами розгляду дисциплінарної справи дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури приймає рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування до нього дисциплінарного стягнення або про закриття дисциплінарної справи. Рішення дисциплінарної палати приймається більшістю голосів від її загального складу, крім рішення про припинення права на заняття адвокатською діяльністю, яке приймається двома третинами голосів від її загального складу.
Рішення у дисциплінарній справі має бути вмотивованим. Під час обрання виду дисциплінарного стягнення враховуються обставини вчинення проступку, його наслідки, особа адвоката та інші обставини.
Пунктом 3 частини п`ятої статті 52 цього Закону встановлено, що Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури має право скасувати рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та ухвалити нове рішення.
Верховний суд вказав, що, застосовуючи вказані правові норми, суди попередніх інстанцій зробили обґрунтований та юридично правильний висновок про правомірність оспорюваного рішення. Цей висновок суди зробили на підставі оцінки мотивів цього рішення, обставин вчиненого позивачем дисциплінарного проступку. При цьому суди врахували обставини встановлення відповідачем факту порушення позивачем пункту 4 статті 18 Правил адвокатської етики при оцінці умов договору, які встановлювали різний розмір гонорару адвоката в залежності від результату судового розгляду. Відповідно до пункту 4 ст. 18 Правил адвокатської етики адвокат повинен повідомити клієнта про можливий результат виконання доручення на підставі закону та практики його застосування. При цьому забороняється давати клієнту запевнення і гарантії стосовно реального результату виконання доручення, прямо або опосередковано сприяти формуванню у нього необґрунтованих надій, а також уявлення, що адвокат може вплинути на результат іншими засобами, окрім сумлінного виконання своїх професійних обов`язків.
Також колегія суддів зазначила, що судами обґрунтовано відхилено аргументи позивача про порушення відповідачем строку притягнення до дисциплінарної відповідальності, встановленого частиною 2 ст. 35 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», з огляду на триваючий характер дисциплінарного проступку — неповернення частини гонорару.
З рішенням у справі № 815/2954/17 можна ознайомитись за посиланням.
Раніше «Судово-юридична газета» публікувала рішення суду щодо того, як та в якому розмірі правильно стягнути відшкодування судових витрат на адвоката.
