Очільник Львівської юстиції Микола Станіщук пояснив, як стягнути аліменти з батька-іноземця.
Відповідно до ст. 180 Сімейного кодексу України передбачений обов’язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття (18 років), а в випадках подальшого навчання – до досягнення 23-річного віку. Обов’язок утримувати дитину закріплений за обома батьками, як матір’ю дитини, так і її батьком.
Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України сума коштів на утримання дитини встановлюється за домовленістю між матір’ю та батьком дитини, або присуджується за рішенням суду у частці від доходу батька у твердій грошовій сумі.
Для того щоб визначити розмір аліментів і стягнути аліменти в примусовому порядку з громадянина іноземної держави, необхідно подати позовну заяву про стягнення аліментів на неповнолітню дитину або в український суд за місцем реєстрації батька-позивача, або в суд тієї держави, громадянином або підданим якого є батько-відповідач.
Перший варіант – позов про стягнення аліментів до українського суду.
До українського суду необхідно подати позовну заяву про стягнення аліментів, надавши суду копію свідоцтва про народження дитини, свідоцтво про шлюб (або розірвання шлюбу) паспорт, та довідку, яка підтверджуватиме дохід батька та сплатити судовий збір. Якщо на руках немає довідки про доходи особи, то є різні варіанти її отримання. Однак можна поставити і попередню суму доходу, надавши суду дані про професію, посаду, яку займає відповідач, і приблизну заробітну плату, яку в країні платять на аналогічній посаді.
Також потрібно зауважити, що в нашій країні дуже складно довести дохід батька, з якого стягуються аліменти, навіть якщо очевидно, що він далеко не бідний. Суд винесе рішення щодо стягнення аліментів тільки з офіційних доходів, тобто офіційної заробітної плати. На відміну від наших вітчизняних тат і мам, які дозволяють собі приховувати доходи, громадяни іноземних держав дозволити собі цього не можуть, тому стягнення аліментів з іноземців найчастіше хоч і триває довше за часом, зате приносить найкращий фінансовий результат. Хоча і не завжди це може бути так.
Потрібно зауважити, що для можливості виконання рішення суду про стягнення аліментів краще вимоги в позовній заяві ставити про стягнення аліментів в твердій грошовій формі.
Після набрання законної сили рішення суду, вам необхідно подати його на визнання та виконання до територіального управління юстиції в області за місцем реєстрації позивача. Для виконання рішення необхідно подати:
заяву (звернення) про визнання та виконання рішення суду України про стягнення аліментів на території іншої країни (заява (звернення) складається в довільній формі);
клопотання про визнання та виконання рішення про стягнення аліментів на підставі Конвенції про стягнення аліментів за кордоном.
Клопотання складається за встановленою формою відповідно до Інструкції про виконання в Україні Конвенції про стягнення аліментів за кордоном. У клопотанні потрібно вказати:
– повне ім’я відповідача (боржника), дата народження, громадянство, його адреса, рід занять і місце роботи (якщо вони відомі) і по можливості фото боржника;
– відомості про фінансовий та сімейний стан боржника, його майно (якщо такі є);
будь-яку іншу інформацію, яка може сприяти встановленню місцезнаходження боржника.
До клопотання необхідно додати:
копію судового рішення;
довідку про те, що рішення вступило в законну силу (видає суд, який прийняв рішення);
довідку про часткове виконання або невиконання рішення на території України (видає орган виконавчої служби);
довідку про те, що боржник був повідомлений належним чином про місце і час проведення судового засідання, якщо боржник не брав участь в судовому засіданні (видає суд, що розглядав спір);
при необхідності і можливості копія протоколу судового засідання, під час якого справа була розглянута по суті;
фото стягувача;
переклад клопотання та документів, які до нього додаються, на ту мову країни, на території якої воно має бути виконано.
Представник територіального управління юстиції пересилає документи до відповідного органу договірної країни для його виконання.
Також потрібно зазначити, що Україна приєдналася до Конвенції про стягнення аліментів за кордоном в 2006 році. Серед країн, які підписали Конвенцію про стягнення аліментів за кордоном: Австралія, Австрія, Алжир, Аргентина, Барбадос, Бельгія, Білорусь, Болівія, Боснія і Герцеговина, Бразилія, БуркінаФасо, Македонія, Угорщина, Гаті, Гватемала, Німеччина, Греція, Данія , Домініканська Республіка, Ізраїль, Ірландія, Іспанія, Італія, Кабо-Верде, Казахстан, Камбоджа, Кіпр, Колумбія, Куба, Киргизстан, Ліберія, Люксембург, Марокко, Мексика, Монако, Нігер, Нідерланди, Нова Зеландія, Норвегія, Пакистан, Польща , Португалія, Молдова, Румунія, Сальвадор, Святійший Престол, Сейшельські Острови, Сербія, Словаччина, Словенія, Великобританія і Північна Ірландія, Суринам, Туніс, Туреччина, Уругвай, Філіппіни, Фінляндія, Франція, Хорватія, Центральноафриканська республіка, Чорногорія, Чеська Республіка, Чорногорія, Чилі, Швейцарія, Швеція, Шрі-Ланка, Еквадор, Естонія.
Другий варіант – подати позовну заяву в суд тієї держави, де проживає боржник.
Зробити це можна все через те ж територіальне управління юстиції Мін’юсту за місцем своєї реєстрації. Даний спосіб можна використовувати, коли немає рішення українського суду про стягнення аліментів з відповідача, який проживає за кордоном, коли рішення подібних суперечок здійснюється згідно із законодавством Договірної країни за місцем проживання відповідача і коли необхідно вирішити питання про збільшення розміру аліментів.
В цих випадках, відповідно до Інструкції про виконання в Україні Конвенції про стягнення аліментів за кордоном необхідно до територіального управління Мін’юсту подати:
звернення про вирішення питання про стягнення аліментів на підставі Конвенції про стягнення аліментів за кордоном заяву про стягнення аліментів на підставі Конвенції про стягнення аліментів за кордоном.
До заяви потрібно додати:
засвідчену копію документа, що підтверджує ступінь родинних зв’язків між відповідачем і дитиною (свідоцтво про народження, рішення суду про встановлення батьківства);
фото (своє);
нотаріально засвідчена довіреність, яка уповноважує орган відповідної Договірної сторони діяти від імені позивача (замість цього документа може бути видана довіреність будь-якій іншій особі діяти від імені позивача і виступати в його інтересах);
офіційно засвідчений переклад всіх документів на мову тієї країни, в яку вони будуть подаватися.
Крім цього, до заяви можуть додаватися будь-які інші документи, які підтверджують фінансовий стан відповідача, його місце перебування і т. д. Якщо питання полягає в збільшенні розміру аліментів, то до вищевказаних документів потрібно прикласти ще й рішення суду, яким встановлено певний розмір аліментів.
Весь пакет документів повинен бути перекладений на мову країни, в якій буде відбуватися стягнення аліментів. Далі Мінюст передає повний пакет документів у відповідний орган країни (протягом 1 місяця з дня реєстрації відповідних документів), в якій проживає або перебуває боржник, для розгляду заяви по суті і стягнення аліментів у разі вирішення питання на користь стягувача аліментів. Про хід просування розгляду справи уповноваженим органом Договірної країни Мін’юст зобов’язаний регулярно повідомляти заявника.
Джерело: Українське право
