Законодавство України дає можливість працівникові самостійно розпорядитися своїми невикористаними відпустками при звільненні. Працівник може вимагати надати йому невикористану щорічну (додаткову та/або основну) оплачувану відпустку, а після цього звільнити його. Тоді датою звільнення буде вважатися останній день відпустки, обчисленої сумарно (тобто обох її видів). І навіть якщо людина працювала за строковим договором і час відпустки перевищить термін його дії, все одно зберігається можливість реалізувати таке право. Трудовий договір в такому випадку триває до закінчення відпустки.
Інша альтернатива для працівника, який звільняється, — отримати грошову компенсацію за додаткову відпустку при звільненні. Норма про виплати грошової компенсації поширюється на невикористані календарні дні всіх видів щорічної додаткової оплачуваної відпустки.
Компенсації підлягають:
- щорічні відпустки;
- основні відпустки;
- додаткові відпустки за роботу із шкідливими і важкими умовами праці;
- додаткові відпустки за особливий характер праці;
- додаткові соціальні відпустки працівникам, які мають дітей;
- інші щорічні додаткові відпустки, передбачені законодавством.
Компенсації не підлягають:
- відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами;
- відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трьох років;
- додаткові відпустки у зв’язку із навчанням;
- творчі відпустки.
За матеріалами ГУ Держпраці в Івано-Франківській області
