17 жовтня 2019 року набув чинності підписаний Президентом Володимиром Зеленським закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих положень кримінального процесуального законодавства», який запроваджує певні нововведення у порядку здійснення кримінального провадження.
Як зміни торкнуться інституту адвокатури, розповів голова Комітету з питань наближення системи адвокатури України до європейських правових стандартів Олександр Дульський.
Адвокат зауважив, що законодавство України адаптоване до європейських стандартів, адже всі ключові нормативні документи, в тому числі, у сфері кримінального судочинства, приймалися з урахуванням європейських практик та отримали свого часу відповідні висновки Венеціанської комісії. Проте, за рахунок певних розбіжностей і недосконалостей, сторона обвинувачення використовувала деякі формулювання у власних інтересах, що було хибним і підтверджувалось судовою практикою. Нові зміни до КПК по суті конкретизували те, що було – з тим, що має бути.
Отже, нові зміни до КПК передбачають:
- Адвокат і прокурор наділяються правом вступної промови.
Проголошення вступної промови є в інших країнах світу, проте в Україні така новела застосовуватиметься вперше. До цього часу суд розпочинався з оголошення прокурором обвинувального акту та визначення формально порядку досліджень і допитів. Тепер початком судового розгляду буде повідомлення адвоката і прокурора про обставини, які вони бажають довести, і докази, на яких ці обставини ґрунтуються. Наприклад, адвокат проголошує: «Шановний суд, шановні присутні! Я захищаю свого клієнта і повідомляю, що він не вбивав, справа відносно нього є сфабрикованою, політичною і ґрунтується на незаконно отриманих доказах, на які орган досудового розслідування не мав процесуальної компетенції. Я доведу це, тому що в мене є письмові докази, висновки експертиз і матеріали адвокатського досьє, які відкриють очі на все, що трапилося». Зі своєї сторони, прокурор може відмовитись виступати або виступає – у цьому випадку його обов’язок довести обставини обвинувачення, при цьому, кожну окремо. Таким чином, вже на початковій стадії судді та інші учасники процесу розуміють, з чим матимуть справу і як розвиватиметься процес. Це модель класичної змагальності.
- Адвокату і прокурору надається право оскаржувати ухвалу слідчого судді, якою застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Раніше оскаржувалося лише тримання під вартою або домашній арешт – тобто, запобіжні заходи, які передбачали втручання в право на свободу. Новими змінами до КПК право на оскарження розповсюджується і на заставу. Це є позитивним, оскільки суди в Україні досить часто визначали непомірні розміри застав, що в подальшому призводило до ухвалення Європейським судом з прав людини рішень проти України. Відтепер, вже на стадії досудового розслідування учасники в праві поставити перед судом апеляційної інстанції питання законності і співмірності застосованої застави. Це є додатковим інструментом захисту для адвоката.
- Адвокату надається можливість самостійно призначати будь-яку експертизу, в тому числі, і обов’язкову.
До цього часу адвокат мав йти до слідчого судді, обґрунтовувати, що ця експертиза потрібна, і суд приймати рішення давати чи не давати дозвіл на експертизу. Це негативно впливало на реалізацію конституційної функції і права на захист. Тепер адвокат самостійно проводить той комплекс необхідних судових експертиз, залучаючи тих експертів, які є фаховими, і збирає тим самим на рівні зі стороною обвинувачення письмові докази у вигляді висновку експерта. Ці нововведення ставлять у рівні можливості адвоката і прокурора.
- Прокурору надається право уповноважити іншого прокурора здійснити підозру спеціальним субєктам.
Новими змінами до КПК виправлено ганебну помилку, яка була пов’язана з тим, що спеціальним суб’єктам, до яких належать адвокати, депутати, судді – повідомлення про підозру мав здійснювати виключно Генеральний прокурор або його заступник, або керівник органу регіональної прокуратури. І такі підозри, наприклад, суддям, здійснювалися не керівником САП, а прокурором групи, якому він давав доручення. У зв’язку з цим українські суди почали виправдовувати суддів й інших спеціальних суб’єктів, бо було порушено порядок здійснення повідомлення про підозру. Нововведеннями це питання врегульовано, оскільки доповнено статтю 481 частиною другою, у відповідності до якої Генеральний прокурор або його заступник, або керівник регіональної прокуратури може доручити іншим прокурорам здійснити повідомлення про підозру.
- Слідчий з прокурором зобов’язані повідомляти слідчого суддю про виконання ухвали про арешт або відмову в ньому.
Нові зміни до КПК передбачають необхідність повідомляти слідчого суддю про результати виконання ухвал про накладення арешту або відмові в такому накладенні. Коли суд відмовляє прокурору накласти арешт на майно, прокурор зобов’язаний це майно негайно повернути. Натомість, прокуратура дуже часто його не повертала. Нововведеннями запроваджується механізм, коли прокурор має повідомити суд про результати виконання ухвали і це стимулює обвинувачення у разі прийняття рішення на користь людини повернути таке майно і проінформувати суд. Не зробивши це, породжується незаконна бездіяльність.
- Слідчим ДБР та детективам НАБУ надається право збирати негласні відомості через телекомунікаційні мережі.
За новими змінами до КПК слідчі ДБР та детективи НАБУ отримали доступ до телекомунікаційних мереж. На краще чи на гірше ці нововведення – покаже час, але очевидно, вони були необхідними з точки зору державних інтересів. Раніше такий доступ мали лише представники СБУ. І мали місце випадки, коли СБУ, отримуючи доручення, наприклад, від НАБУ, були де-факто змушені розголошувати такі відомості, а значить – порушувати таємницю слідства. Тепер повноваження збирати негласні відомості отримали ще 2 органи досудового розслідування – НАБУ і ДБР.
Підсумовуючи, хочу наголосити, що нові зміни до КПК – це важливий крок на шляху до урівняння прав сторони захисту і сторони обвинувачення. Коли адвокату дають можливість заявити клопотання в тому обсязі, в якому сторона захисту вважає необхідним, говорити стільки, скільки є в інтересах клієнта, і виступати на рівних з прокурором – це тільки поліпшує ефективність захисту та судового процесу загалом. Я переконаний, що знання, вміння і навички професійного правника дадуть можливість використати ці нововведення на користь клієнта.
Олександр Дульський
голова Комітету з питань наближення системи адвокатури України до європейських правових стандартів
