Якщо посадові чи службові особи установ виконання покарань спричинили майнову шкоду чи пошкодили майно осіб, які відбувають покарання, за відсутності спеціальних норм, мають застосовуватися загальні норми ЦК України, які регулюють відшкодування шкоди
19 лютого 2020 р. Велика Палата Верховного Суду у справі № 570/1472/19 задовольнила касаційну скаргу адвоката на рішення судів цивільної юрисдикції, якими відмовлено у відкритті провадження за позовом про відшкодування шкоди.У березні 2019 р. засуджений звернувся до суду з позовом до виправної колонії, у якому просив зобов`язати відповідача повернути йому речі, передані адміністрації колонії на зберігання, та відшкодувати вартість приставки для цифрового телебачення, яку було пошкоджено під час обшуку в камері.
Ухвалою районного суду, залишеною без змін апеляційним судом від, у відкритті провадження відмовлено на підставі п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України, оскільки, за висновками судів, спір не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Суди керувались тим, що в силу положень п. 4 ч. 1 ст. 5, п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України на справи за позовними заявами про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії поширюється юрисдикція адміністративних судів.
Оскільки у позовній заяві позивач вказував на протиправну бездіяльність відповідача під час розгляду його звернення щодо повернення майна та просив зобов`язати відповідача вчинити дії, а саме – повернути належне йому майно, то ці вимоги підлягають розгляду за правилами адміністративного судочинства.
Адвокат обґрунтував касаційну скаргу тим, що позивач не заявляв вимог вирішити публічно-правовий спір у розумінні положень КАС України. Заявлені позовні вимоги є майновими, підлягають розгляду в порядку цивільного, а не адміністративного судочинства.
Велика Палата Верховного Суду, задовольняючи касаційну скаргу зазначила, що дії посадових і службових осіб органів і установ виконання покарань, а також осіб, які відбувають покарання, урегульовано відповідними спеціальними нормативними актами: Кримінально-виконавчим кодексом України, Законом України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України», Правилами внутрішнього розпорядку установ виконання покарань.
Разом з тим, зазначені нормативні акти не передбачають врегулювання ситуації, коли посадові чи службові особи установ виконання покарань заподіюють майнову шкоду особам, які відбувають покарання. Відшкодування шкоди у таких випадках здійснюється відповідно до норм ЦК України.
Зі змісту позовної заяви у цій справі не вбачається вимоги вирішити публічно-правовий спір. Натомість заявлені вимоги є майновими, а спір, який виник між сторонами у справі, за висновком Великої Палати Верховного Суду, є виключно приватноправовим, враховуючи суб`єктний склад спірних правовідносин, предмет спору та норми матеріального і процесуального права, які їх регулюють.
Відтак, вирішення зазначеного спору не належить до юрисдикції адміністративних судів, а підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства.
