Без перерви на обід чи відпочинок адвокати впродовж двох робочих днів вирішували нагальні питання функціонування адвокатури, ішлося про незалежність і дисциплінарну відповідальність. Хоча засідання Ради адвокатів України відбулось у формі онлайн, градус дискусій можна було відчути й через монітор.
Теоретична справедливість
Заступник голови Національної асоціації адвокатів України, РАУ Валентин Гвоздій навів актуальну статистику щодо кількості адвокатів та сплати щорічних внесків. За його словами, чимало боржників перестали бути такими після телефонних контактів із ними. Так, із 15 тис. адвокатів, які мали заборгованість за внесками, у боржниках залишилося 7,6 тис. осіб. Частина з них — адвокати Луганської та Донецької областей, отже, цю заборгованість навряд удасться погасити. Проте більшість із боржників — адвокати Києва та Київської області, в яких немає істотних причин для несплати внесків. Саме з ними найближчим часом будуть спілкуватися працівники НААУ. Сьогодні адвокатів в Україні вже 58 тис., з них 43,5 тис. — реально діючі. Щодо гендерного балансу, то він тримається стабільно на одному рівні. Наразі адвокатуру представляють 37,8% жінок та 62,2% чоловіків. Не менш важливими статистичними даними є показники щодо кількості зареєстрованих в особистому кабінеті Єдиного реєстру адвокатів України. Адже зовсім скоро ці кабінети будуть підв’язані до системи е-суду й саме завдяки їм відбуватиметься ідентифікація адвокатів. Проте в особистому кабінеті ЄРАУ зареєстровано трохи більше ніж 22 тис. адвокатів.
Також під час засідання РАУ обговорили питання щодо податкового обліку адвокатів-ФОПів. Так, Л.Ізовітова зазначила: під час зустрічі зі столичними податківцями виявилося, що із 6,5 тис. адвокатів Києва та 7 тис. адвокатів Київської області на обліку в податковій перебувають лише 2300 адвокатів. Тож незабаром у ДПС м.Києва пообіцяли перевірити діяльність таких осіб. Натомість у НААУ вирішили створити робочу групу, яка ретельно вивчить питання оподаткування громадян, котрі провадять адвокатську діяльність.
Податківці ретельно проаналізували закон «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» і процесуальні кодекси. Вони звернули увагу на те, що в Кримінальному процесуальному кодексі є ст.45, яка дозволяє здійснювати захист підозрюваного/обвинувачуваного виключно адвокату, відомості про якого внесено до Єдиного реєстру адвокатів України. «Нас запитують: який статус має особа, яка не в ЄРАУ чи взагалі є ФОПом? чи однаковий у цієї особи статус із адвокатом, який здійснює адвокатську діяльність і включений в ЄРАУ? як бути, якщо адвокат здійснює адвокатський запит, а в цей час він є ФОПом?» — додала Л.Ізовітова. Аби дати чіткі відповіді, робоча група проаналізує реальний стан адвокатів, котрі перебувають на податковому обліку, та законодавство в цій сфері. Водночас голова РАУ зауважила, що йдеться не про те, аби подолати податковий тиск на адвокатів і прирівняти їх до ФОПів, а про те, аби поставити крапки над «і» в цих питаннях.
Двічі в одну річку не ввійдеш
Одним із питань порядку денного засідання РАУ стало й недотримання процедури допуску та складання кваліфікаційного іспиту, процесу проходження стажування й видачі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю Анатолію Матіосу й 15 колишнім військовим прокурорам. Так, голова Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Сергій Вилков зазначив, що з Волині досі не надійшло жодних документів стосовно новоспечених адвокатів. Тож наразі залишається відкритим факт «обходу» процедур і законодавства під час отримання таких свідоцтв. Відповідно, незрозуміло, які механізми слід застосовувати до цих осіб. РАУ обговорила й внутрішні проблеми оплати витрат представників КДКА регіонів, зокрема на відрядження для участі в засіданнях ВКДКА, які проводяться щомісяця. Виявилося, що деякі регіони не здатні або просто не бажають відшкодовувати витрати, пов’язані з представництвом. Після тривалих обговорень цього питання було вирішено, що в разі відмов у такому фінансуванні ревізійна комісія буде досліджувати стан рахунків органів адвокатського самоврядування регіону. У будь-якому разі в РАУ вважають неприпустимою ситуацію, коли представники регіону виявляються кинутими напризволяще. Щодо такого фінансування наразі чинним є рішення РАУ №200, і поки що до нього не планували вносити якихось змін. В.Гвоздій вважає, що ситуацію з «бідними» регіонами цілком можливо виправити. В іншому випадку Міністерство юстиції зробить висновок, що органи адвокатського самоврядування не здатні забезпечити належну роботу своїх представництв.
На засідання РАУ також винесли напрацювання робочої групи щодо доступу до правосуддя в умовах карантину. Так, робоча група направила звернення до Вищої ради правосуддя про зміни й доповнення до процесуальних кодексів. Ідеться про те, що карантин має виступати однією з поважних причин неприбуття адвоката на судове засідання.
Не залишилися без уваги й окремі аспекти дисциплінарного характеру, пов’язані з процедурою притягнення адвокатів до відповідальності. Вельми принциповим для «дисциплінарників» з Одещини виявилися питання щодо тлумачення профільного закону в частині застосування найвищої міри дисциплінарного стягнення — позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю, яке з урахуванням положень ч.3 ст.32 закону має здійснюватися за рішенням КДКА. Водночас усі стадії провадження за скаргами на адвокатів, у тому числі прийняття рішення, реалізуються дисциплінарною палатою КДКА. Отже, вважали в регіоні, з питання щодо позбавлення має прийматися два рішення: спочатку палатою, потім — комісією. Проте такого підходу не підтримує ВКДКА, яка подвійні рішення скасовує (власне таке скасування й стало приводом для звернення одеситів до РАУ). У вищій комісії нагадали про повноваження КДКА, виписані в ст.50, зокрема про норму, відповідно до якої повноваження КДКА в передбачених законом випадках здійснює її дисциплінарна палата. Також ст.41 говорить, що рішення останньої приймається більшістю голосів від її загального складу, крім рішення про припинення права на заняття адвокатською діяльністю, яке приймається 2/3. Тож розглядати питання слід у системному зв’язку цих норм. Проблема неоднозначного тлумачення дійсно існувала впродовж 2013—2014 рр. Але після роз’яснень РАУ 2015 року її було розв’язано. І відтоді не було необхідності для КДКА регіонів приймати подвійні рішення про застосування цього виду стягнення. Тож у ВКДКА наполягали на тому, що статті профільного закону виписані таким чином, що двічі в одну річку входити не потрібно. Прикметно, що проти такого підходу активно виступали тільки представники Одещини. Натомість інші регіони погоджувалися з позицією ВКДКА. Утім, питання залишилося відкритим, оскільки рішення за зверненням КДКА Одеської області ухвалене не було. «Самоврядники» вирішили виправляти ситуацію шляхом навчання.
