Як передає кореспондент Укрінформу, за відповідний законопроєкт №4460-д «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо встановлення відповідальності за декларування недостовірної інформації та неподання суб’єктом декларування декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування» проголосували 289 народних депутатів.
Закон вносить зміни до примітки до статті 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП) “Порушення вимог фінансового контролю”, які уточнюють суб’єктів цього правопорушення, а також дозволяють накладати адміністративні стягнення за цією статтею у випадку, коли відомості в декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, відрізнятимуться від достовірних на суму «від 100 до 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб», а не «від 100 до 250 прожиткових мінімумів для працездатних осіб» як зазначено в чинній редакції.
Запропоновані до КУпАП зміни, як наслідок, дозволяють підняти і поріг кримінальної відповідальності за декларування недостовірної інформації.
У зв’язку з визнанням такою, що не відповідає Конституції України статті 50 КУпАП, зміни технічного характеру вносяться і до пункту 1 частини першої статті 255 КУпАП (в частині посилання на примітку до статті 50 КУпАП).
Закон також виклчає з Кримінального кодексу України статтю 366-1, натомість доповнити кодекс новою статтею 366-2 «Декларування недостовірної інформації», якою встановлює кримінальну відповідальність: у випадку, якщо такі відомості відрізняються від достовірних на суму від 500 до 4000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб у вигляді штрафу від 2500 до 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадських робіт від 150 до 240 годин, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
Якщо такі відомості відрізняються від достовірних на суму понад 4000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, це каратиметься у вигляді штрафу від 3000 до 5000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадських робіт від 150 до 240 годин, або обмеження волі на строк до двох років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
Також Кримінальний кодекс доповнюється статтею 366-3, якою встановлюється кримінальна відповідальність за умисне неподання суб’єктом декларування декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, у вигляді штрафу від 2500 до 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадських робіт від 150 до 240 годин, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
Окрім того, необхідні зміни пропонується внести до Кримінального процесуального кодексу, передбачивши, що кримінальні провадження за статтями 366-2 та 366-3 ККУ підсудні Вищому антикорупційному суду.
Згідно з ухваленим документом, досудове розслідування кримінальних правопорушень за статтями 366-2 та 366-3 ККУ доручається детективам Національного антикорупційного бюро.
Як повідомляв Укрінформ, 17 листопада заступник Голови Верховної Ради Олена Кондратюк підписала розпорядження про створення робочої групи з питань законодавчого забезпечення ефективної діяльності у сфері запобігання корупції та удосконалення законодавчого регулювання окремих аспектів роботи КСУ. Створити таку робочу групу запропонував Голова ВР Дмитро Разумков.
Члени робочої групи до 1 грудня мали підготувати для розгляду узгоджені законопроєкти для врегулювання конституційної кризи.
Робоча група 30 листопада зареєструвала законопроєкт щодо відновлення відповідальності за декларування недостовірної інформації та за неподання суб’єктом декларування декларації.
27 жовтня Конституційний Суд визнав неконституційною статтю 366-1 Кримінального кодексу, що передбачає покарання за недостовірне декларування. Зокрема, КСУ визнав неконституційними повноваження НАЗК з перевірки декларацій чиновників, моніторингу способу життя суб’єктів декларування, встановлення своєчасності подання декларацій, а також положення про відкритий доступ до декларацій в Єдиному державному реєстрі.
Президент Володимир Зеленський у зв’язку з рішенням КСУ скликав термінове закрите засідання РНБО для визначення заходів невідкладної реакції держави на нові загрози і виклики національній безпеці і обороні. На засіданні ухвалене рішення відновити публічний доступ до Єдиного державного реєстру декларацій і забезпечити проведення спеціальних перевірок НАЗК.
Окрім того, глава держави вніс до Верховної Ради законопроєкт «Про відновлення довіри до конституційного судочинства» (№4288), яким пропонує припинити повноваження чинного складу КСУ.
Також у законопроєкті пропонується визнати, що рішення КСУ від 27 жовтня є нікчемним (таким, що не створює правових наслідків) як таке, що ухвалене суддями КСУ в умовах реального конфлікту інтересів.
2 листопада група народних депутатів кількох фракцій на чолі з Головою ВР Дмитром Разумковим зареєструвала законопроєкт №4304 «Про відновлення дії окремих положень закону «Про запобігання корупції» та Кримінального кодексу України». Документ передбачає внесення змін до закону «Про запобігання корупції», якими пропонується відновити права НАЗК.
