Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду розглянув справу № 202/1650/19, в якій досліджував питання оскарження заочного рішення.
Обставини справи
Комунальне підприємство «Д» Дніпровської міської ради звернулося до суду з позовом до відповідачів про стягнення заборгованості з оплати послуг водопостачання та водовідведення.
Позовна заява мотивована тим, що відповідачі проживають в квартирі, користуються послугами з водопостачання та водовідведення, які надаються КП «Д», однак плату за послуги не здійснювали, у зв’язку з чим у них утворилась заборгованість за період з 1 січня 1999 року до 25 листопада в розмірі 58 330 грн.
Ураховуючи викладене, позивач просив стягнути з особи_1 заборгованість за послуги водопостачання та водовідведення в розмірі 45 000 грн 59 коп., з яких: 24 590 грн 52 коп. – основний борг, 3 149 грн 19 коп. 3 % річних та 17 260 грн 88 коп. – інфляція, та з особи_2 заборгованість за послуги водопостачання та водовідведення за період з 1 грудня 2015 року до 31 липня 2018 року в розмірі 13 329 грн 67 коп., з яких: 3 282 грн 62 коп. – основний борг, 2 078 грн 59 коп. 3 % річних, 7 948 грн 46 коп. – інфляція.
Заочним рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська позов задоволено частково.
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду знято з апеляційного розгляду цю справу, апеляційне провадження за апеляційною скаргою особи_2 на заочне рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 29 серпня 2019 року закрито, апеляційну скаргу повернуто особі.
Суд апеляційної інстанції постановив, що під час розгляду справи було з`ясовано, що вона не зверталася до суду першої інстанції із заявою про перегляд заочного рішення, відповідно до частини першої статті 284 ЦПК України. Порядок перегляду заочного рішення було порушено особою, тому її апеляційна скарга є передчасною і апеляційне провадження, відкрите судом за цією апеляційною скаргою, підлягає закриттю.
Висновок Верховного Суду
Судді ВС зауважили, що виходячи зі змісту статті 224 ЦПК України 2004 року, визначено чотири умови, сукупність яких дає можливість суду ухвалити заочне рішення: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
У разі участі у справі кількох відповідачів заочний розгляд справи можливий у випадку неявки в судове засідання всіх відповідачів (частина друга статті 280 ЦПК України).
Про заочний розгляд справи суд постановляє ухвалу. Розгляд справи і ухвалення рішення проводяться за правилами загального чи спрощеного позовного провадження з особливостями, встановленими главою 11 «Заочний розгляд справи» (стаття 281 ЦПК України).
ВС підкреслив, що ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 25 червня 2019 року відкрито провадження у цій справі, ухвалено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
15 липня 2019 року особа_2 отримала ухвалу Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 25 червня 2019 року з копією позовної заяви та доданими до неї документами, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.
31 липня 2019 особа_1 подав до Ленінського районного суду м. Дніпропетровська відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позову та застосувати строки позовної давності.
Враховуючи положення статті 19, частини п’ятої статті 279, частини восьмої статті 279, статей 280, 281 ЦПК України та взявши до уваги неявку без поважних причин належним чином повідомлених про дату, час і місце судового засідання відповідачів, відсутність заперечень позивача проти ухвалення заочного рішення судом, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська схвалив проводити розгляд справи у заочному порядку.
ВС наголосив, що структура і зміст заочного рішення визначаються загальними правилами, передбаченими статтею 265 ЦПК України. Воно, як і звичайне судове рішення, складається із вступної, описової, мотивувальної і резолютивної частин. Водночас особливості розгляду справи в порядку заочного провадження відображаються у змісті заочного рішення.
Відповідно до статті 282 ЦПК України за формою і змістом заочне рішення повинно відповідати вимогам, встановленим статтями 263 і 265 цього Кодексу, і крім цього, у ньому має бути зазначено строк і порядок подання заяви про його перегляд.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача (частина перша статті 284 ЦПК України).
Також ВС зазначив, що частинами третьою та четвертою статті 287 ЦПК України передбачено, що у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою: 1) залишити заяву без задоволення; 2) скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
У найменуванні рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 29 серпня 2019 року наявне найменування «заочне». У резолютивній частині цього рішення роз`яснено строк і порядок оскарження заочного рішення суду: «апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів».
ВС нагадав, що заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Як встановлено судом апеляційної інстанції та не спростовується матеріалами справи, особа_2 до суду першої інстанції із заявою про перегляд заочного рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 29 серпня 2019 року не зверталась.
Враховуючи викладене, колегія суддів Верховного Суду вважає правильним висновок суду апеляційної інстанції про закриття апеляційного провадження та повернення апеляційної скарги на заочне рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 29 серпня 2019 року, як поданої передчасно.
Верховний Суд залишив касаційну скаргу без задоволення, а ухвалу Дніпровського апеляційного суду – без змін.
