12 листопада 2020 р. Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у справі № 127/8685/19 призначив новий розгляд у суді апеляційної інстанції, визнавши описку у вироку порушенням гарантії правової визначеності, «незмінності судового рішення».
Вироком міського суду особу визнано винуватою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК, та призначено покарання у виді арешту на строк 3 місяці.
Апеляційним судом вирок скасовано в частині призначеного покарання та ухвалено новий вирок, яким призначено покарання за ч. 2 ст. 185 КК у виді позбавлення волі на строк 1 рік та виключено з резолютивної частини вироку вказівку про приєднання невідбутої частини покарання за попередніми вироками.
Ухвалою апеляційного суду виправлено описку, допущену в резолютивній частині вироку, та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік 6 місяців.
Верховний Суд, розглянувши касаційну скаргу захисника, який зазначав, що сторону захисту не було повідомлено про час і місце розгляду, вказав, що з аудіозапису судового засідання убачається, що апеляційний суд після виходу з нарадчої кімнати проголосив у присутності учасників судового провадження вирок, яким, крім іншого, призначив особі покарання за ч. 2 ст. 185 КК у виді позбавлення волі на строк 1 рік 6 місяців. Однак у резолютивній частині вироку апеляційного суду зазначено про призначення особі іншого строку покарання у виді позбавлення волі, а саме – 1 рік. Вирок у такій редакції було надіслано засудженому, прокурору та іншим учасникам судового провадження.
З матеріалів провадження вбачається, що апеляційним судом відповідно до ч. 1 ст. 379 КПК з власної ініціативи винесено на розгляд питання про виправлення описки у вироку.
Частиною 2 ст. 379 КПК України встановлено, що питання про внесення виправлень суд вирішує в судовому засіданні. Учасники судового провадження повідомляються про дату, час і місце засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду питання про внесення виправлень.
Тобто, ця норма процесуального закону передбачає, що неприбуття учасників судового провадження не перешкоджає розгляду питання про внесення виправлень, якщо вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду питання.
Разом із тим, суд апеляційної інстанції розглянув питання про виправлення описки без участі засудженого, його захисника, прокурора та представника потерпілого, тоді як жодних даних про вручення їм повідомлення про дату, час і місце судового засідання матеріали справи не містять.
При цьому постановлена апеляційним судом ухвала, якою внесено зміни в резолютивну частину вироку та погіршено становище засудженого, не ґрунтується на законі, оскільки виправлення допущених у вироку описок допускається, якщо це не стосується зміни суті судових рішень. Натомість вирішення питання щодо допущених апеляційним судом порушень при призначенні покарання віднесено до компетенції суду касаційної інстанції і такі порушення не є опискою, яка може бути виправлена судом апеляційної інстанції самостійно.
