Наразі, все частіше виникають ситуації, коли органи державної влади вимагають надати документи, які клієнт передав на зберігання адвокату.
Так, наприклад, у справі № 922/1865/20 адвокат звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до територіального відділення АМК про визнання протиправною та скасування вимоги Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України.
В обґрунтування позову він посилався на те, що вимога територіального відділення АМК є протиправною та такою, що підлягає скасуванню, адже витребувані відомості становлять адвокатську таємницю.
Суть справи полягала в тому, що територіальним відділення АМК здійснювався розгляд справи, яка розпочата за ознаками вчинення ТОВ «А» та ППФ «О» порушення законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів торгів під час участі у процедурі державної закупівлі.
У зв`язку з тим, що підготовка тендерної пропозиції по закупівлі, її завантаження та безпосередня участь в аукціоні здійснювались адвокатом в інтересах клієнта – ТОВ «А», а враховуючи ту обставину, що документація за 2015-2018 роки була передана клієнтом на зберігання адвокату, територіальне відділення АМК зобов`язало адвоката надати відповідну інформацію та документи.
Однак рішенням суду першої інстанції, залишеним без змін постановою апеляційного суду, позов адвоката було задоволено. Визнано протиправною та скасовано вимогу територіального відділення АМК
Постановою Верховного Суду касаційну скаргу Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України задоволено частково. Рішення судів попередніх інстанцій скасовано та справу передано на новий розгляд до Господарського суду Харківської області.
Так, Верховний Суд зазначив, що відповідно до статті 10 Правил адвокатської етики, затверджених Національною асоціацією адвокатів України 09.06.2017, дотримання принципу конфіденційності є необхідною і найважливішою передумовою довірчих відносин між адвокатом і клієнтом, без яких є неможливим належне надання професійної правничої (правової) допомоги, здійснення захисту та представництва. Тому збереження конфіденційності будь-якої інформації, яка визначена як предмет адвокатської таємниці Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» або становить персональні дані про фізичну особу, які охороняються законодавством з питань захисту персональних даних, є правом адвоката у відносинах з усіма суб`єктами права, які можуть вимагати розголошення такої інформації, та обов`язком щодо клієнта і тих осіб, кого ця інформація стосується.
Верховний Суд зауважив, що адвокатською таємницею є:
– факт звернення особи за правовою допомогою;
– будь-яка інформація, що стала відома адвокату, адвокатському бюро, адвокатському об`єднанню, помічнику адвоката, стажисту або іншій особі, яка перебуває у трудових відносинах з адвокатом (адвокатським бюро, адвокатським об`єднанням), у зв`язку з наданням професійної правничої (правової) допомоги або зверненням особи за правовою допомогою;
– зміст будь-якого спілкування, листування та інших комунікацій (в тому числі з використанням засобів зв`язку) адвоката, помічника адвоката, стажиста з клієнтом або особою, яка звернулася за наданням професійної правничої (правової) допомоги;
– зміст порад, консультацій, роз`яснень, документів, відомостей, матеріалів, речей, інформації, підготовлених, зібраних, одержаних адвокатом, помічником адвоката, стажистом або наданих ним клієнту в рамках професійної правничої (правової) допомоги чи інших видів адвокатської діяльності.
Розголошення відомостей, що складають адвокатську таємницю, заборонено за будь-яких обставин, так само як і незаконні спроби органів досудового розслідування і суду допитати адвоката про обставини, що складають адвокатську таємницю.
Інформація та документи можуть втратити статус адвокатської таємниці за згодою клієнта або особи, якій відмовлено в укладенні договору про надання професійної правничої (правової) допомоги, що викладена у її письмовій заяві. Водночас з метою захисту своїх професійних прав та гарантій адвокатської діяльності адвокат має право продовжити зберігати інформацію та документи в статусі адвокатської таємниці.
Адвокат не несе відповідальності за відмову будь-яким особам, органам і установам в розкритті адвокатської таємниці і наданні доступу до неї за наявності дозволу клієнта або особи, яка звернулася за професійною правничою (правовою) допомогою, на розкриття адвокатської таємниці. У такому разі адвокат може, але не зобов`язаний розкривати адвокатську таємницю.
Так, направляючи на новий розгляд справу, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду зазначив, що суди попередніх інстанцій не дослідили та не оцінили вимоги територіального відділення АМК у взаємозв`язку з договором про надання правничої допомоги, укладеним між адвокатом та ТОВ «А», не надали оцінки умовам такого договору, не встановили його предмет, суб`єктний склад, чи укладений він саме із здійсненням адвокатської діяльності, а не будь-якої іншої юридичної (правової) допомоги, не визначили, яка саме інформація чи/або вся інформація, яка містилась у оскаржуваній вимозі АМК щодо надання інформації є адвокатською таємницею, чи є дозвіл клієнта на розголошення адвокатської таємниці.
У зв`язку із чим Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду зазначив, що під час нового розгляду суду необхідно встановити і дослідити:
чи здійснювалась саме адвокатська діяльність позивачем чи надавалась інша юридична/правова допомога; підстави здійснення адвокатської діяльності, зокрема суб`єктний склад правовідносин, чіткий предмет договору про надання професійної правничої допомоги; та, з огляду на встановлене, з`ясувати чи інформація, яку запитує територіальне відділення АМК у своїй вимозі до адвоката стала відома адвокату у зв`язку з наданням професійної правничої допомоги адвоката клієнту обсяг такої інформації та чи підпадає вона (і в якому обсязі) під адвокатську таємницю; чи вживались дії адвокатом щодо погодження з клієнтом можливості надання інформації отриманої адвокатом від клієнта та чи отримана згода клієнта на розголошення, у тому числі адвокатської таємниці.
По колу
Рішенням Господарського суду Харківської області позов було задоволено. Визнано протиправною та скасовано вимогу Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України.
Східне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України з рішенням суду першої інстанції не погодилось та звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило суд скасувати рішення господарського суду Харківської області та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову повністю.
Дослідивши матеріали апеляційної скарги та додані до неї документи, суддя-доповідач дійшов висновку, що апелянтом при зверненні до Східного апеляційного господарського суду з відповідною апеляційною скаргою було порушено порядок, визначений підпунктом 17.5 пункту 17 розділу XI «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України, та відповідно не було порушено питання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення, відповідні обставини в силу приписів статті 260 Господарського процесуального кодексу України є підставою для залишення апеляційної скарги без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків.
Джерело sud.ua
