Судова експертиза – це процесуальна дія, яку можна назвати дуже важливою, якщо не найважливішою у судочинстві. У багатьох випадках рішення суду базуються на висновках експертів, які були зроблені під час досліджень. Щороку судово-експертні установи України проводять більше сотні тисяч досліджень за кримінальними та адміністративними провадженнями або на замовлення юридичних та фізичних осіб.
На жаль, при поданні клопотання щодо проведення судової експертизи трапляються помилки, через які неможливо розпочати процес досліджень. Для того, щоб зробити процес прозорішим я зробила ТОП найчастіших помилок.
1. Відсутній експерт з даної спеціальності
Звичайно, що найбільші судово-експертні установи України як то Київський науково-дослідний інститут судових експертиз, чи
Національний науковий центр «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М. С. Бокаріуса» можуть проводити дослідження за переважною більшістю видів судових експертиз, але все ж таки не абсолютно всі. Окрім того, не слід забувати, що певні види досліджень проводять лише деякі установи. Наприклад судово-медичні дослідження роблять лише в установах Міністерства охорони здоров’я України. Криміналістичні дослідження можуть проводитися лише у державних науково-дослідних інститутах судових експертиз. Також окремі спеціальності можуть бути представлені лише в одній установі.
Тому, ще до подання клопотання на проведення експертного дослідження, слід пам’ятати, що варто перевірити чи має можливість обрана вами установа провести необхідну експертизу.
Зробити це можливо самостійно у реєстрі атестованих судових експертів Міністерства юстиції України. У формі пошуку оберіть потрібний вам вид спеціальності, за необхідності умову пошуку можна доповнити регіоном і ви отримаєте повний перелік атестованих експертів та організацій, які можуть провести необхідне вам дослідження.
У тому ж випадку, якщо в установі до якої ви звернулись, не має експертів з відповідною спеціальністю – ви отримаєте відмову.
2. Не належить до компетенції експертів
Друга помилка, яка дуже зустрічається у клопотаннях щодо проведення експертизи – це питання які не належить до компетенції експертів.
Замовнику тут слід пам’ятати, що експерт не дає правову оцінку тим фактам, які стали йому відомі під час дослідження.
Найчастіше ця помилка зустрічається саме у питаннях, на які має відповісти експертиза.
Наприклад, не можна питати експерта чи може бути реалізована на території України надана на дослідження продукція, оскільки відповідь буде містити в собі правову оцінку. У цьому випадку краще запитати, чи відповідає маркування упакування та акцизні марки чинному законодавству України?
3. Не належним чином оформленні документи на проведення дослідження
В Україні порядок призначення та проведення судових експертиз визначається відповідною Інструкцією, в якій досить детально вказано у якій формі потрібно подавати клопотання на проведення експертизи, що вказувати у зверненні та додатках. Доволі частою помилкою, внаслідок якої вам можуть відмовити у проведенні дослідження, є банальні технічні помилки у переліку об’єктів, що надаються на експертизу. Тобто це кількість, одиниця виміру, серійні номери тощо. У цьому випадку вам потрібно виправити помилки та надіслати звернення повторно.
Також підставою для відмови може бути не надання згоди на пошкодження або знищення об’єкту дослідження, якщо методика такого дослідження вимагає від експерта застосування руйнівних або частково руйнівних методів. У цьому випадку експертизу провести просто неможливо.
4. Відсутність попередньої оплати у випадках передбачених законодавством.
Якщо експертиза призначається судом в адміністративному чи кримінальному провадженні, тоді експертна установа її проводить за рахунок бюджетних коштів. У випадку, коли замовником експертизи виступає юридична чи фізична особа, тоді порядок проведення досліджень регулюються пунктами 1.3 і 1.13 Інструкції. Ці пункти нам говорять, що експертні дослідження для фізичних та юридичних осіб проводяться на договірних засадах і при несплаті у термін 45 днів з дати подання звернення, матеріали повертаються замовнику із зазначенням мотивованих причин неможливості її проведення.
5. Недостатність наданих на дослідження матеріалів.
Згідно з чинною редакцією Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, експерту забороняється самостійно збирати матеріали, які підлягають дослідженню, а також вибирати вихідні дані для проведення експертизи, якщо вони відображені в наданих йому матеріалах неоднозначно.
Тому обов’язок щодо збору та надання матеріалів на дослідження покладається на замовника експертизи. Крім того, не слід забувати про те що у деяких випадках на дослідження слід надавати і порівняльні зразки.
Необхідність у порівняльних зразках може виникати у випадках коли потрібно дізнатись чи виготовлена продукція на конкретному обладнанні, надруковано текст на конкретному пристрої або лист написано конкретною людиною.
Крім того, можуть бути певні вимоги до об’єктів дослідження і зразків. Наприклад, технічну експертизу документів або почеркознавчі дослідження проводять лише з оригіналами. Експерт вам відмовить, якщо ви надаєте копії документів навіть гарної якості.
Детальніше про вимоги до об’єктів дослідження можна дізнатись у відповідних розділах на сайтах більшості експертних установ. Наприклад: КНДІСЕ, ННЦ «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М. С. Бокаріуса», ОНДІСЕ.
Наприкінці хочу нагадати, що судова експертиза безумовно складний вид діяльності, який має значну кількість нюансів. Тому не потрібно боятись помилок, якщо щось не зрозуміло – завжди звертайтесь до експертів за порадою.
