Чим регулюється проведення процесуальних дій у режимі відеоконференцзв’язку.
Можливість проведення окремих процесуальних дій у межах досудового розслідування, а також здійснення судового провадження у режимі відеоконференцзв’язку регламентована положеннями Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та Кримінальним процесуальним кодексом (у подальшому – КПК України), Інструкцією про порядок роботи з технічними засобами відеозапису ходу і результатів процесуальних дій, проведених у режимі відеоконференції під час судового засідання (кримінального провадження), затвердженою Наказом Державної судової адміністрації України № 155 від 15.11.2012 року.
Системний аналіз наведених норм дозволяє дійти таких важливих висновків щодо умов, за яких процесуальна дія, зокрема, судове засідання, може бути проведена у режимі відеоконференцзв’язку (у подальшому – ВКЗ):
- Проведення судового засідання у режимі ВКЗ є правом суду, а не обов’язком, і обумовлюється низкою підстав, наявність яких має перевірити суд при постановленні відповідної ухвали: неможливість безпосередньої участі учасника кримінального провадження в судовому провадженні за станом здоров’я або з інших поважних причин, необхідність забезпечення безпеки осіб, проведення допиту малолітнього або неповнолітнього свідка, потерпілого, необхідність вжиття таких заходів для забезпечення оперативності судового провадження, наявність інших підстав, визначених судом достатніми.
- Рішення про здійснення дистанційного судового провадження може бути прийнято судом за власною ініціативою або за клопотанням сторони чи інших учасників кримінального провадження, зокрема, свідків, потерпілого.
- Обов’язок забезпечити проведення відеоконференції покладається на суд, який отримав судове рішення про її проведення.
- Застосовувані в дистанційному судовому провадженні технічні засоби і технології мають забезпечувати належну якість зображення і звуку, дотримання принципу гласності та відкритості судового провадження, а також інформаційну безпеку.
- Судовий розпорядник або секретар судового засідання, який виконує ухвалу про ВКЗ, зобов’язаний вручити відповідній особі пам’ятку про її процесуальні права, перевірити документи, що посвідчують її особу, та перебувати поряд з нею до закінчення судового засідання.
- У разі здійснення судового розгляду стосовно декількох обвинувачених, якщо цього вимагають інтереси кримінального провадження або безпека обвинуваченого, допит одного з обвинувачених на підставі вмотивованої ухвали суду може здійснюватися з використанням ВКЗ.
Принагідно зауважу, що такі поняття, як «поважність причин», «оперативність судового провадження», «підстави, визначені судом достатніми», «інтереси кримінального провадження» є оціночними, що власне і є обставинами, що мають бути обґрунтовані учасником судового провадження у клопотанні про ВКЗ.
З наведеного вбачається, що проведення судового засідання у режимі ВКЗ є радше винятком із загального правила, і відповідні ухвали мають бути мотивовані належним чином певними обставинами, які унеможливлюють або роблять недоцільним проведення судового засідання у звичайному режимі.
Особливості проведення судових засідань в режимі ВКЗ під час карантину
Але з введенням на території України карантину (12 березня 2020 року), який триває дотепер, та доповненням розділу ІХ «Перехідні положення» КПК України пунктом 20-5 ситуація дещо змінилась. Так, певна частина учасників кримінального провадження, які постійно проживають за межами Києва, тлумачать сам факт запровадження карантину як поважну причину неприбуття у судове засідання безпосередньо у приміщення Вищого антикорупційного суду, що, на їх погляд, має своїм наслідком беззаперечний обов’язок суду задовольнити відповідне клопотання про проведення судового засідання у режимі ВКЗ.
При цьому, трапляються випадки, коли учасники кримінального провадження обґрунтовують клопотання про проведення судового засідання у режимі ВКЗ самим лише фактом введення карантину (за умов відсутності обмежень руху приміського, міського та міжобласного транспорту), скрутним матеріальним становищем, станом здоров’я та перебуванням в групі ризику (без надання відповідних доказів).
Деякі учасники «йдуть» ще далі і наполягають на системній неможливості прибувати в судові засідання з огляду на постійне перебування на самоізоляції протягом строку дії карантину.
Зазначене унеможливлює досягнення завдань кримінального провадження і ускладнює його здійснення не лише у розумні строки, а й у строки, передбачені статтею 49 Кримінального кодексу України (у подальшому – КК України), сплив яких є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності. Карантин ще триває і об’єктивно оцінити наслідки його запровадження для правосуддя поки що неможливо. Втім, очевидно, що результат пандемії буде далекосяжним.
Трохи статистики
Від початку процесуальної діяльності ВАКС (5 вересня 2019 року) і станом на 31 липня 2021 року суддями першої інстанції ВАКС було постановлено 1555 ухвал, у межах яких вирішувалось питання можливості проведення судових засідань у режимі ВКЗ.
Серед них 819 ухвал було постановлено колегіями суддів, які здійснюють розгляд кримінального провадження по суті пред’явленого обвинувачення, а 736 – слідчими суддями ВАКС.
При цьому, 1497 ухвалами були задоволені клопотання учасників кримінального провадження про проведення судового засідання у режимі ВКЗ (чи судом було постановлено проводити судове засідання у такому режимі за власною ініціативою), а 58 ухвалами – у задоволенні таких клопотань було відмовлено.
Слід зазначити, що з введенням карантину суттєво збільшилась питома вага звернень до суду з клопотаннями про проведення судових засідань у режимі ВКЗ.
Підстави для відмови у задоволенні клопотань
Узагальнені підстави для відмови у задоволенні клопотань про здійснення судових засідань у режимі ВКЗ, якими керувався ВАКС, виглядають таким чином:
1) Відмова з підстав необґрунтованості клопотання, недоведеності обставин, передбачених частиною першою статті 336 КПК України (відсутність доказів обмеження руху громадського транспорту, скрутного матеріального становища, що унеможливлює прибуття до ВАКС, тощо).
2) Відмова з огляду на неможливість проведення ВКЗ з використанням власних технічних засобів не з приміщення суду або установи попереднього ув’язнення (зокрема, з робочого місця адвоката). При цьому суд посилається на можливість проведення ВКЗ у кримінальному процесі лише у межах приміщень судів.
З огляду на вказане, суди відмовляли у проведенні ВКЗ з офісних приміщень учасників кримінального провадження з використанням, зокрема, платформи Skype. При цьому суди також посилались на те, що здійснення дистанційного судового засідання не з приміщення суду унеможливлює виконання обов’язку судового розпорядника або секретаря судового засідання вручити пам’ятку про права та обов’язки, перевірити документи, що посвідчують особу.
3) Іноді відмова у задоволенні клопотання викликана зайнятістю всіх майданчиків проведення ВКЗ (тобто відсутня технічна можливість проведення ВКЗ).
4) Трапляються випадки, коли суд відмовляє у проведенні судового засідання у режимі ВКЗ через певну стадію, на якій перебуває судове провадження. Наприклад, дослідження речових доказів у режимі ВКЗ не дозволяє учасникам повною мірою реалізувати права, передбачені статтею 357 КПК України (дослідження речових доказів).
Щоправда, існує і зворотній приклад – через постійне проживання обвинуваченої на тимчасово окупованій території, відсутність на цій території судів України, а також з огляду на невідкладність розгляду клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності, ВАКС своєю ухвалою задовольнив клопотання обвинуваченої про проведення процесуальних дій у режимі ВКЗ за допомогою власних технічних засобів – ноутбуку та програмного забезпечення ZOOM. При цьому суд вказав, що розгляд клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності в режимі ВКЗ із застосуванням власних технічних засобів обвинуваченої суд вважає єдиним способом забезпечення її права на доступ до суду.
Проблеми, з якими стикається суд
Здавалося б, навіщо ускладнювати і відмовлятись від використання на повну сучасних можливостей діджиталізації, при цьому заощадивши час та кошти на прибуття до суду, розташованому у Києві?
Відповідь на це питання доволі неоднозначна і залежить від низки чинників.
Так, профільним законом, який регулює діяльність ВАКС, передбачено, що територіальна юрисдикція (підсудність) цього суду поширюється на всю територію України. На практиці це означає, що на відміну від місцевих судів, де учасниками кримінальних проваджень зазвичай є місцеві мешканці, учасники кримінальних проваджень, які перебувають на розгляді ВАКС (обвинувачені, потерпілі, захисники, свідки, експерти тощо), можуть проживати у будь-якому куточку нашої країни, зокрема, на окупованій території.
З огляду на те, що ВАКС здійснює правосуддя як суд першої та апеляційної інстанції у кримінальних провадженнях, тобто є судом факту, а не права, його діяльність пов’язана з безпосереднім дослідженням доказів під час судового засідання.
Основи кримінального процесу обумовлюють широке коло повноважень учасників кримінального провадження під час дослідження доказів (ставити питання, давати пояснення, заявляти клопотання, знайомитись з речовими доказами, заявляти протест під час допиту свідка тощо). Реалізація цих прав під час здійснення судового провадження у режимі ВКЗ певним чином ускладнена.
Це пов’язано з низькою якістю та швидкістю інтернет-з’єднання, що має своїм наслідком погану якість зображення та звуку. Особливо гостро це питання постає під час проведення судового засідання у режимі «подвійного» ВКЗ, коли, до прикладу, обвинувачений перебуває на дистанційному зв’язку з ВАКС з одного місцевого суду, а свідок у цьому ж кримінальному провадженні – з іншого.
Особисто в автора колонки були випадки, коли суд був вимушений повторювати питання чи репліки однієї сторони для іншої. Важко переоцінити, скільки часу витрачається марно за таких умов.
Не додає сталості цьому процесу і різний розклад роботи судів, відмінний час обідньої перерви, недостатня площа залу судового засідання, яка не дозволяє вмістити відповідну кількість учасників, через що ВКЗ не може бути проведене і, як наслідок, судове засідання теж відкладається.
Під час допиту свідка в режимі ВКЗ сторони кримінального провадження часто просто не встигають реалізувати право на протест, оскільки наявна певна затримка часу і свідок починає відповідати, не чуючи розпорядження головуючого про зняття питання як такого, що не стосується суті кримінального провадження.
Наведене додатково підтверджує, що проведення судового провадження у кримінальному процесі у режимі ВКЗ до системного вирішення цих питань має бути радше винятком із загального правила, яке передбачає необхідність проведення судового засідання за безпосередньої участі всіх осіб в залі суду.
Але направду, як вбачається зі статистики, у переважній більшості випадків відповідні клопотання задовольняються, про що суд постановляє ухвалу. Але й тут не все просто.
Вочевидь положення КПК України мають трактуватись у такий спосіб, що ухвали про проведення судового засідання у режимі ВКЗ можуть бути постановлені без проведення судового засідання і виходу до нарадчої кімнати (до прикладу, як ухвали про призначення підготовчого судового засідання).
Інакше який сенс у проведенні судового засідання у режимі ВКЗ, якщо для вирішення цього питання належить провести окреме судове засідання з викликом всіх учасників кримінального провадження, заслуховуванням їх думки з приводу заявленого клопотання і видаленням до нарадчої кімнати для постановлення відповідної ухвали? І це, прошу звернути увагу, стосується кожного окремого клопотання учасника кримінального провадження щодо кожного призначеного у справі засідання.
Однак, деякі учасники кримінального провадження побачили у постановленні колегією суддів ВАКС ухвали про ВКЗ без проведення судового засідання ознаки кримінального правопорушення, передбаченого статтею 375 КК України (яка наразі визнана неконституційною), з приводу чого звернулись до Державного бюро розслідувань.
За наявною інформацією, досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні ще триває. Таке дивне трактування чинного законодавства може свідчити як про незгоду з постановленням ухвал про ВКЗ без проведення судового засідання, так і про намагання створити штучний конфлікт інтересів і підстави для відводу (самовідводу) відповідної колегії суддів, слідчого судді.
Якщо керуватись цією логікою, можна дійти до абсурдних висновків – той процесуальний інститут, який мав би полегшити хід судового провадження і сприяти його оперативності, насправді обтяжує і ускладнює його.
Висновки
У цій статті у загальних рисах лише окреслено певні питання, з якими стикається ВАКС та інші суди при проведенні судових засідань у режимі ВКЗ.
З огляду на невпинний рух всіх галузей нашого життя (у тому числі у сфері здійснення правосуддя) до мобільності та використання на повну сучасних досягнень техніки, сподіваємось, що упродовж певного часу законодавець вирішить спірні питання, а технічне та функціональне забезпечення кожного суду в Україні буде здійснено на найвищому рівні, який, зокрема, дозволятиме встановлювати особу за допомогою сучасних електронних сервісів та забезпечить інтеграцію таких сервісів (Кабінет електронного суду, підсистема захищеного відеоконференцзв’язку тощо).
Автор: Катерина Сікора, суддя-спікер Вищого антикорупційного суду
