В адміністративному процесі, на відміну від суто змагального процесу, де суд оперує виключно тим, на що посилаються сторони, мають бути повністю встановлені обставини справи, щоб суд ухвалив справедливе та об’єктивне рішення. Принцип офіційності, зокрема, виявляється у тому, що суд визначає обставини, які необхідно встановити для вирішення спору, з’ясовує, якими доказами сторони можуть обґрунтовувати свої доводи чи заперечення щодо цих обставин; а у разі необхідності суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, доповнити чи пояснити певні обставини, а також надати суду додаткові докази.
На цьому наголосив Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі №805/1692/17-а.
Обставини справи
З матеріалів справи відомо, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Д» звернулось до суду із позовом до Офісу великих платників податків ДФС України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, яким застосовано штрафні санкції у розмірі 340097,79 грн.
В обґрунтування позовних вимог платник податків зазначав, що відповідачем безпідставно застосовано до нього штрафні санкції за порушення строків реєстрації податкових накладних за період жовтень-листопад 2015 року, при цьому податковим органом не прийнято до уваги тієї обставини, що порушення строків обумовлено виникненням форс-мажорних обставин, що підтверджується відповідним сертифікатом Торгово-промислової палати України.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду, позов задоволено.
Приймаючи такі рішення, суди виходили з того, що відповідач не мав права застосовувати до позивача штрафні санкції у зв`язку із пропуском ним граничного строку реєстрації податкових накладних, оскільки Товариство здійснює господарську діяльність на території проведення антитерористичної операції й сертифікатом (висновком) Торгово-промислової палати України про настання обставин непереборної сили засвідчено настання у нього таких обставин, відтак позивач є звільненим від відповідальності за неналежне виконання обов`язків щодо своєчасної реєстрації податкових накладних.
Висновок Верховного Суду
ВС зазначив, що суди ж попередніх інстанцій, взявши до уваги сертифікат (висновок) Торгово-промислової палати, як такий, що посвідчує обставини непереборної сили відносно несвоєчасної реєстрації податкових накладних у період з жовтня 2015 року по листопад 2015 року не врахували, що такий документ виданий, більше ані ж за рік до спірних правовідносин, й як наслідок не надали оцінку тому, чи засвідчує він обставини, пов`язані з неможливістю своєчасної реєстрації податкових накладних.
Також судами не встановлено обставини щодо звернення/незвернення до ТПП України стосовно засвідчення обставин, які пов`язані з неможливістю зареєструвати податкові накладні у період з жовтня 2015 року по листопад 2015 року.
Не досліджено та не встановлено судами в повному обсязі і тих обставин, на які позивач посилався в позовній заяві як на підставу неможливості виконати свій обов`язок щодо своєчасності реєстрації податкових накладних у період з жовтня 2015 року по листопад 2015 року, зокрема наявність у вказаний період активних бойових дій в зоні проведення антитерористичної операції, зокрема в місці знаходження позивача, тимчасове призупинення прийому поштових відправлень у відділеннях поштового зв`язку, надзвичайний режим роботи банківської системи у зазначений період в зоні АТО, неналежну роботу Інтернет-зв`язку тощо.
Крім того, суди не дослідили й обставин відносно того, які саме дії вживались позивачем з метою своєчасної реєстрації податкових накладних у період з жовтня 2015 року по листопад 2015 року (тобто, чи позивач виконував обов`язок, передбачений законодавством щодо реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, чи надавалась відмова в такій реєстрації зі сторони відповідача).
Таким чином, судами попередніх інстанцій не в повній мірі встановлено фактичні обставини справи, що мають значення для правильного вирішення спору по суті.
Судді ВС наголосили, що принцип офіційного з’ясування всіх обставин справи полягає насамперед у активній ролі суду при розгляді справи. В адміністративному процесі, на відміну від суто змагального процесу, де суд оперує виключно тим, на що посилаються сторони, мають бути повністю встановлені обставини справи, щоб суд ухвалив справедливе та об’єктивне рішення. Принцип офіційності, зокрема, виявляється у тому, що суд визначає обставини, які необхідно встановити для вирішення спору, з’ясовує, якими доказами сторони можуть обґрунтовувати свої доводи чи заперечення щодо цих обставин; а у разі необхідності суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, доповнити чи пояснити певні обставини, а також надати суду додаткові докази. При цьому суд може вживати заходи щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи (частина четверта статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України).
Судами попередніх інстанцій зазначених вимог не виконано, у зв`язку з чим суд касаційної інстанції вважає передчасними їхні висновки щодо звільнення позивача від відповідальності за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних.
Невстановлення та ненадання правової оцінки всім обставинам, які мають суттєве значення у справі, свідчить про недотримання судами попередніх інстанцій норм процесуального права при вирішенні даного спору.
Враховуючи, що допущені судами першої та апеляційної інстанцій порушення не можуть бути усунуті судом касаційної інстанції, який процесуальним законом позбавлений можливості досліджувати докази і встановлювати нові обставини, судові рішення на підставі статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України підлягають скасуванню, а справа – направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.
