Формальна наявність у матеріалах кримінального провадження запиту прокурора, прийнятого в порядку ч.6 ст. 290 КПК, не зумовлює зупинення перебігу строку досудового розслідування у випадку відсутності доказів його направлення чи вручення стороні захисту.
На цьому наголосив Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у справі №756/6018/20.
Обставини справи
Так, ухвалою Оболонського районного суду м. Києва кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідування за обвинуваченням особи у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 301 КК, закрито на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 Кримінального процесуального кодексу України.
Ухвалою Київського апеляційного суду ухвалу суду першої інстанції залишено без змін.
З матеріалів справи стає відомо, що особі було пред`явлено обвинувачення в тому, що з 2014 року по 16 січня 2020 року, діючи за попередньою змовою з особами, матеріали щодо яких виділено в окреме кримінальне провадження, з корисливих мотивів вчинила умисні дії пов`язані із виготовленням та розповсюдженням матеріалів порнографічного характеру.
У касаційній скарзі прокурор, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати ухвали судів першої та апеляційної інстанцій та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Так, на думку сторони обвинувачення, не було надано правильної правової оцінки факту звернення прокурора із запитом про надання доказів стороною захисту, що також обумовлювало зупинення перебігу строку досудового розслідування.
ВС підкреслив, що відповідно до ч.6 ст. 290 КПК сторона захисту за запитом прокурора зобов’язана надати доступ та можливість скопіювати або відобразити відповідним чином будь-які речові докази або їх частини, документи або копії з них, а також надати доступ до житла чи іншого володіння, якщо вони знаходяться у володінні або під контролем сторони захисту, якщо сторона захисту має намір використати відомості, що містяться в них, як докази у суді.
У матеріалах цього кримінального провадження міститься запит прокурора від 15 травня 2020 року про надання доказів стороною захисту. Однак, як правильно вказав суд апеляційної інстанції, будь-яких відміток про його отримання стороною захисту або про направлення на адреси підозрюваної чи захисника матеріали кримінального провадження не містять.
Суд звертає уваги, що сторона обвинувачення не була позбавлена можливості вручити запит про надання доказів сторони захисту, коли особа ознайомлювалася з матеріалами досудового розслідування або 18 травня 2020 року, тобто в ході ознайомлення із цими матеріалами захисником.
Окрім цього, не зовсім переконливими є посилання прокурора у касаційній скарзі на те, що доказами отримання запиту є підписи підозрюваної та захисника, які містяться у додатку до протоколу ознайомлення із матеріалами кримінального провадження. Адже у додатку до протоколу про надання доступу до матеріалів досудового розслідування від 15 травня 2020 року такого документа як запит прокурора немає взагалі.
Враховуючи викладене, Верховний Суд наголосив, що формальна наявність у матеріалах кримінального провадження запиту прокурора, прийнятого в порядку ч.6 ст. 290 КПК, не зумовлює зупинення перебігу строку досудового розслідування у випадку відсутності доказів його направлення чи вручення стороні захисту.
На переконання колегії суддів, у цьому кримінальному провадження звернення обвинувального акта до суду відбулося поза межами строку досудового розслідування, а тому висновки судів про наявність підстав для закриття кримінального провадження на п.10 ч.1 ст. 284 КПК є правильними.
Верховний Суд залишив рішення суду першої та апеляційної інстанції без змін.
