У разі отримання адвокатом конфіденційної інформації від клієнта, якому він надавав професійну правничу (правову) допомогу, пов`язаної з інтересами нового клієнта при наданні правничої допомоги, адвокат зобов`язаний отримати письмове погодження клієнтів, між якими виник конфлікт інтересів.
До такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі №560/2845/19.
Обставини справи
З матеріалів справи відомо, що позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправним і скасувати рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності у вигляді попередження.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що оскаржуване рішення є протиправним та необґрунтованим, без урахування всіх обставин, що мають значення для його прийняття, та без дотримання необхідного балансу. Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду, у задоволенні позову відмовлено.
Відзначимо, що судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Хмельницької області надійшла скарга ПраТ «Ф» про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності.
У скарзі вказано, що адвокат у 2005-2006 роках здійснював представництво інтересів ВАТ «Ф» по справі про усунення перешкод в користуванні майном та по інших судових справах. З 2011 року адвокат здійснював представництво інтересів протилежної сторони – по справах, в яких відповідачем або позивачем є ПраТ «Ф», а також продовжує здійснювати представництво інтересів особи на стадії виконання судового рішення по справі №2218/8658/2012.
Також позивач є представником особи по справі №686/5838/18 за позовом ПраТ «Ф» про визнання права власності, яка розглядається Хмельницьким міськрайонним судом та в якій адвокат бере участь.
Зазначає про порушення адвокатом правил адвокатської етики, вказуючи що він використовував раніше отриману інформацію, до якої мав доступ та достовірно знав, як представник підприємства, зокрема, про відсутність технічної документації щодо предмету спору у судових справах по гаражах та наявність у документах певних недоліків. Будучи представником протилежної сторони, використовував вказану інформацію, заявляв клопотання про витребування саме технічної документації (права власності).
На підставі встановлених обставин дисциплінарна палата дійшла висновку, що в діях адвоката наявний склад дисциплінарного проступку (порушення присяги адвоката, порушення правил адвокатської етики), оскільки він не мав права надавати правову допомогу у справі проти юридичної особи, якій раніше надавав правову допомогу як адвокат, та використовувати отриману раніше інформацію проти неї.
Висновок Верховного Суду
ВС зазначив, що відповідно до частини 1-3 статті 22 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатською таємницею є будь-яка інформація, що стала відома адвокату, помічнику адвоката, стажисту адвоката, особі, яка перебуває у трудових відносинах з адвокатом, про клієнта, а також питання, з яких клієнт (особа, якій відмовлено в укладенні договору про надання правової допомоги з передбачених цим Законом підстав) звертався до адвоката, адвокатського бюро, адвокатського об`єднання, зміст порад, консультацій, роз`яснень адвоката, складені ним документи, інформація, що зберігається на електронних носіях, та інші документи і відомості, одержані адвокатом під час здійснення адвокатської діяльності.
Інформація або документи можуть втратити статус адвокатської таємниці за письмовою заявою клієнта (особи, якій відмовлено в укладенні договору про надання правової допомоги з передбачених цим Законом підстав). При цьому інформація або документи, що отримані від третіх осіб і містять відомості про них, можуть поширюватися з урахуванням вимог законодавства з питань захисту персональних даних.
Обов`язок зберігати адвокатську таємницю поширюється на адвоката, його помічника, стажиста та осіб, які перебувають у трудових відносинах з адвокатом, адвокатським бюро, адвокатським об`єднанням, а також на особу, стосовно якої припинено або зупинено право на заняття адвокатською діяльністю. Адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання зобов`язані забезпечити умови, що унеможливлюють доступ сторонніх осіб до адвокатської таємниці або її розголошення.
Частиною першою статті 28 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що адвокату, адвокатському бюро або адвокатському об`єднанню забороняється укладати договір про надання правової допомоги у разі конфлікту інтересів.
Відповідно до статті 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку. Дисциплінарним проступком адвоката є, зокрема, порушення правил адвокатської етики (пункт 3 частини другої даної статті).
ВС також нагадав, що звітно-виборним з`їздом адвокатів України 9 червня 2017 року затверджено Правила адвокатської етики (далі – Правила, чинні на час виникнення спірних правовідносин – оскарження рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Хмельницької області), які слугують обов`язковою для використання адвокатами системою орієнтирів при збалансуванні, практичному узгодженні своїх багатоманітних, іноді суперечливих професійних прав та обов`язків відповідно до статусу, основних завдань адвокатури і принципів її діяльності, визначених Конституцією України, Законом №5076-VI та іншими законодавчими актами, а також закріплюють єдину систему критеріїв оцінки етичних аспектів поведінки адвоката.
Статтею 9 Правил передбачено неприпустимість конфлікту інтересів. Під конфліктом інтересів слід розуміти суперечність між особистими інтересами адвоката та його професійними правами і обов`язками перед клієнтом, наявність якої може вплинути на об`єктивність або неупередженість під час виконання адвокатом його професійних обов`язків, а також на вчинення чи невчинення ним дій під час здійснення адвокатської діяльності.
ВС підкреслив, що адвокат без письмового погодження з клієнтами, щодо яких виник конфлікт інтересів, не може представляти або захищати одночасно двох або більше клієнтів, інтереси яких є взаємно суперечливими або вірогідно можуть стати суперечливими, а також за таких обставин надавати їм професійну правничу (правову) допомогу.
У разі отримання адвокатом конфіденційної інформації від клієнта, якому він надавав професійну правничу (правову) допомогу, пов`язаної з інтересами нового клієнта при наданні правничої допомоги, адвокат зобов`язаний отримати письмове погодження клієнтів, між якими виник конфлікт інтересів.
ВС зазначив, що відповідно до статті 20 Правил адвокат не має права прийняти доручення, якщо інтереси клієнта об`єктивно суперечать інтересам іншого клієнта, з яким адвокат пов`язаний договором про надання правової допомоги.
Адвокат не має права прийняти доручення також, якщо конфлікт інтересів пов`язаний з тим, що адвокат отримав від іншого клієнта конфіденційну інформацію, що охоплюється предметом адвокатської таємниці або захищається законодавством в інший спосіб, яка має перспективу бути використаною при наданні правової допомоги новому клієнту.
Обмеження, передбачені цією статтею, не застосовуються в конкретному випадку за письмовою згодою клієнта (клієнтів), інтереси якого (яких) представляє адвокат, та є суперечливими.
ВС підкреслив, що Верховний Суд у постанові від 21 листопада 2019 року у справі №822/1479/17 наголошував, що конфіденційною інформацією у взаємовідносинах між адвокатом та клієнтом є будь-яка інформація, яка визначена як предмет адвокатської таємниці Законом №5076-VI (що стала відома адвокату про клієнта, а також питання, з яких звертався клієнт до адвоката), збереження конфіденційності якої є обов`язком адвоката щодо клієнта. Дотримання принципу конфіденційності є необхідною та щонайважливішою передумовою довірчих відносин між адвокатом і клієнтом.
Також Верховний Суд у постанові від 26 листопада 2020 року у справі №818/1718/17 зазначав, що порушенням правил адвокатської етики є, у тому числі, не лише дії чи бездіяльність, що призвели до настання конкретних негативних наслідків для особи внаслідок наявного конфлікту інтересів, а й сама ймовірність такого настання, виходячи з обставин справи, більш того розумні підстави вважати, що розвиток інтересів у подальшому призведе до виникнення такого конфлікту. Верховний Суд звертав увагу, що обов`язки адвоката, що випливають із принципу уникнення конфлікту інтересів, продовжують діяти і після завершення виконання адвокатом договору.
Також слід звернути увагу, що згідно із Рекомендаціями К (2000) про свободу здійснення професії адвоката, обов`язки адвокатів перед своїми клієнтами повинні передбачати уникнення конфлікту інтересів.
У Генеральних принципах етики адвокатів, прийнятих у 1995 році Міжнародною асоціацією юристів, зазначається, що адвокати не повинні приймати доручення, якщо інтереси їхніх клієнтів суперечать інтересам самих адвокатів, їх партнерів або інших їхніх клієнтів. Також адвокат зобов`язаний утриматися від обслуговування нового клієнта, якщо це здатне викликати виникнення загрози порушення конфіденційності відомостей, що довірені йому попереднім клієнтом, або якщо інформація, що є у розпорядженні адвоката, про стан справ попереднього клієнта здатна стати джерелом переваг для нового клієнта. Вказані вимоги поширюють свою дію на всі випадки як індивідуального, так і колективного здійснення адвокатами професійної діяльності.
Суд касаційної інстанції зазначив, що суди першої та апеляційної інстанцій надавали оцінку правомірності прийняття рішення Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури Хмельницької області від 21 серпня 2019 року, зазначаючи про доведеність порушення позивачем принципу конфіденційності. Проте судами не було досліджено питання строку притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, його дотримання при зверненні ПраТ «Ф» зі скаргою у січні 2019 року.
Верховний Суд скасував рішення суду першої та апеляційної інстанції та направив справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
