Право учасників судового провадження користуватися послугами перекладача реалізується шляхом подання відповідних заяв чи клопотань до суду. Суд не зобов’язаний залучати до судового розгляду перекладача за відсутності таких клопотань чи заяв.
Позиції судів першої та апеляційної інстанцій: за вироком місцевого суду ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 визнано винуватими та засуджено за ч. 2 ст. 186 КК. За цим же вироком ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_2 визнано невинуватими у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частинами 2, 3 ст. 186 КК (за окремими епізодами), і виправдано у зв’язку з недоведеністю в їх діях складу цих кримінальних правопорушень.
Апеляційний суд залишив без зміни вказаний вирок.
Постановою ККС ухвалу цього суду скасовано і призначено новий розгляд у суді апеляційної інстанції. За вироком апеляційного суду вирок місцевого суду скасовано у частині призначеного покарання ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3.
Як стверджують у касаційних скаргах ОСОБА_1 та ОСОБА_2, апеляційний суд під час ухвалення вироку порушив їх право на захист, оскільки не залучив ОСОБА_2 захисника, ураховуючи те, що він не повною мірою володіє українською мовою, а ОСОБА_1 (з тих самих міркувань) – перекладача.
Позиція ККС: залишено без зміни вирок апеляційного суду.
Обґрунтування позиції ККС: як вбачається з матеріалів кримінального провадження, засуджені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є громадянами України, уродженцями Донецької області, проживають в Україні, протягом судового розгляду свою вину хоч не визнавали, але розуміли суть пред’явленого обвинувачення. Тобто будь-яких труднощів, пов’язаних із судовим розглядом пред’явленого їм обвинувачення в частині розуміння мови, якою ведеться судочинство, у них не було. У підготовчому судовому засіданні засуджені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та їх захисники не заперечували щодо судового розгляду без перекладача.
У ході судового розгляду також ніхто з них не заявляв клопотань про те, що не володіє українською мовою та не висловив заперечень про судовий розгляд кримінального провадження за відсутності перекладача. Крім того, захисники зазначили, що у випадку необхідності залучення перекладача ними буде заявлено відповідне клопотання. Позицію своїх захисників підтримали і засуджені ОСОБА_1 та ОСОБА_2. Надалі кримінальне провадження розглядалося без залучення перекладача і з цих підстав сторона захисту не оскаржувала вирок місцевого суду в апеляційному порядку.
Нормами КПК не передбачено обов’язку для суду залучати перекладача, якщо не буде встановлено такої необхідності. Разом з тим учасники судового провадження реалізовують свої права, в тому числі і право користуватися послугами перекладача, шляхом подання відповідних заяв чи клопотань. Відповідно їх неподання свідчить про відсутність потреби, наприклад, у залученні перекладача.
Оскільки судами не було встановлено того факту, що у цьому кримінальному провадженні ОСОБА_2 не володіє мовою, якою ведеться кримінальне провадження, то й підстав для визнання участі захисника обов’язковою колегія суддів ККС не вбачає.
Постанова Верховного Суду колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у справі №570/328/17.
